Доступність посилання

ТОП новини

Разом проти супостатiв


Мінськ, 31 травня 2012 року
Мінськ, 31 травня 2012 року
Підготовка до візиту Володимира Путіна до Білорусі привернула, мабуть, навіть більш пильну увагу, ніж сам візит. Не дивно: факт вибору першої поїздки говорить багато про що, за увагу Путіна боролися Олександр Лукашенко і Нурсултан Назарбаєв, і важливим було те, якому з міфів віддасть перевагу Путін – міфові про слов’янську єдність чи міфові про євразійську інтеграцію. Слов’янський міф переміг. Але змістовності візитові це не додало.

Мабуть, найцікавішим в поїздці російського президента в Білорусь стала готовність спільно протистояти втручанню якихось неназваних зовнішніх сил у внутрішні справи. Хоча сили і не названі, ідентифікувати їх не складе великих труднощів: і Володимир Путін, і Олександр Лукашенко сприймають «кольорові революції» на пострадянському просторі як свій найбільший нічний жах.

А в організації цих гнітючих подій підозрюють Захід, який підтримує баламутів і не бажає заплющувати очі на розгони і розстріли. Ніякі неприязні особисті стосунки між двома президентами не можуть скасувати цього страху. Тому немає сумнівів, що декларація про спільне протистояння була, що називається, від душі.

Все інше можна було назвати звичним протоколом – слова про інтеграцію, про Союзну державу, про Євразійський союз… Все це ми чуємо на кожній зустрічі Олександра Лукашенка з російськими керівниками, і інтрига тут не в тому, чи будуть сказані чергові слова про дружбу, а в тому, чи відбудеться сама зустріч. Цього разу, втім, найцікавішим було те, що залишилося за кадром.

Кому належатиме білоруська економіка

Зрозуміло, що Білорусь не може просто так отримувати російські кредити і розраховувати на подальше продовження допомоги. Російський бізнес виявляє інтерес до багатьох білоруських підприємств, що залишаються в державній власності. Якщо до російської рокіровки Лукашенко ще міг якось відтягувати розмову про найголовніше, то тепер йому доведеться щоразу обговорювати з Володимиром Путіним і Дмитром Медведєвим долю своєї економіки і те, кому вона належатиме.

Ми, звичайно ж, ніколи не дізнаємося, про що говорили Лукашенко і Путін насправді. Але закулісний зміст їхніх переговорів, здається, значно цікавіший, ніж клятви в дружбі і навіть обіцянки спільно боротися з іноземними супостатами. Втім, цей таємничий зміст можна буде все ж «вирахувати» – по тих білоруських підприємствах, які перейдуть у власність близьких до Путіна російських олігархів.

Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

XS
SM
MD
LG