Інна Кузнецова: Те, чого чекали так довго, вже тиждень царює в Україні і в Польщі. Господарює над людьми, над поляками і над українцями, це Євро-2012 .
Гасло «Творимо історію разом» таки збувся. Скептики не мали рації, коли казали, що може бути щось не так.
Пане Літвін, я знаю, що Ви – трохи вболівальник. Але навіть українці, які ніколи не бували на стадіонах, ніколи не знали, що таке фан-зона, як воно, дивитися той футбол, ходять, цікавляться. Вже загубилися ті страхи, перестрашення забулися.
Як Ви оцінюєте те, що відбувається?
– Дуже добре, що наші команди грають непогано. І це, я думаю, допомагає дуже багато у тому, що є така добра атмосфера навколо Євро як у Польщі, так і в Україні.
– Мер Перемишля на прес-конференції у Львові вже сказав, що було б непогано, аби Польща і Україна зіграли разом у фіналі.
– Такі побажання висловлювали і інші наші співвітчизники. Але про це, здається, ще рано говорити. Якщо вийдемо з групи і ми, і Україна, то будемо думати надалі.
–Ви були, я так розумію, на першому матчі у Варшаві?
Був на першому матчі України. Велике враження від того, що робили вболівальники. Дійсно, потужна допомога була для команди. Ну і Шевченко. Це супер!
– Ні, у Варшаві не був. Був на зустрічі, яка була, президентів. Але потім на матчі не був, треба було їхати швидко в Україну. Але був на першому матчі України.
– А яке Ваше враження від матчу в Україні? Бо зараз усіх українців цікавить це.
– Велике враження. І я був зі старшим і молодшим синами своїми. Для них це був перший раз в Україні на стадіоні. Велике враження від того, що робили вболівальники. Це дійсно потужна допомога була для команди. Ну і, очевидно, Шевченко. Це супер! Що можна сказати…
– Нам приємно.
У Варшаві на матчах було трохи гірше, було багато хуліганів. Наче, в Україні спокійніше з цим.
Як Варшава з цим упорається? Знаю, що суди відбувалися вчора. Поляки були покарані і росіяни теж.
99% вболівальників займалися в дуже дружній атмосфері. На жаль, є і патології
– На жаль, є й таке. Перед матчем, після матчу були такі зустрічі деяких… Не можна сказати, вболівальників, бо вони займалися чимось іншим. Але треба було також подивитися на атмосферу поміж польськими і російськими вболівальниками після матчу, під час матчу. 99% вболівальників займалися тим, що треба, у дуже дружній атмосфері. І це нормальне життя. Але, на жаль, є й патології.
– З іншого боку, президент Російської Федерації Володимир Путін у розмові з Дональдом Туском, прем’єр-міністром Польщі, сказав про те, що це, мовляв, вина організаторів.
Наскільки це сприйнято у Польщі з розумінням?
Генрик Літвін
– Люди живуть не тільки на стадіоні чи поруч зі стадіоном, але вони в цілому місті.
На таких заходах під час чемпіонатів бували набагато гірші ситуації. Це не радує, очевидно. Треба аналізувати дії наших служб, що можна зробити краще. Я не вважаю, що це події, які вирішують оцінку цілого чемпіонату. Ну, так буває і в дуже добре організованих країнах також.
– Чи можна було б говорити, скажімо, про те, що у матчі поміж збірними Польщі і Російською Федерацією було більше ідеології, аніж спорту?
– Ні-ні. Це був перш за все спорт, очевидно. А те, що навколо матчу дуже багато було політичних коментарів – ну, така праця журналістів.
– Щодо Євро, то будемо бачити. Російські вболівальники вже зараз є в Україні, їх багато, хоча російська збірна грає на території Польщі.
Але наша кореспондентка зі Львова сказала мені учора ввечері, що всі 11 пунктів пропуску західного кордону працюють, як годинниковий механізм. Каже: якби так було весь час! Просто кожна машина проїздить за 5 хвилин, навіть великі транспортні вантажівки, які стоять, як правило, у довжелезних чергах, і то не мають черг.
Чи триватиме це і після Євро?
– Будемо мати надію. Спільний контроль – це справа, яку теоретично можна продовжити. Треба про це розмовляти. Але такої концентрації служб? То, можливо, не буде. Але це показує, як швидко це можна робити, що реально і можливо.
– Кому і з ким доведеться розмовляти? І чиєї політичної волі забракло, аби так було?
– Поки що не можна сказати, що забракло політичної волі. Ми домовилися щодо того, як будемо працювати під час Євро, тому що це була найважливіша справа. І ніхто не міг передбачити повністю, як це буде виглядати, як це спрацює.
Але зараз знаємо, що це працює дуже добре. Наші прикордонні служби всі в постійному контакті. І є можливість розмовляти про таке продовження. Побачимо. Теоретично, з правової точки зору це можливо.
– Кількість охочих виїхати з України до Польщі на ці матчі збільшилася на час Євро чи ні? За візами зверталися люди?
– Так-так. Ну, є. Але це не є дуже великий напір. Поки що. Тут особливих проблем на сьогодні немає у консульствах. Але, очевидно, збільшилася кількість зацікавлених виїздом, ну і тих, хто з квитками.
Але треба сказати, що ні з України у Польщу, ні з Польщі в Україну такого великого напливу уболівальників немає, окрім того, що відноситься до інших команд. Через Польщу переїжджають німецькі і голландські вболівальники. Ну, це впливає.
Але, якщо говорити тільки про поляків в Україні, українців у Польщі, поки що небагато. Наприклад, учора на матчі у Харкові було 35 поляків.
– Зовсім мало.
Надійшло запитання на нашу електронну скриньку.
«Багато мешканців західної України скаржаться на те, що вже кілька місяців є великі проблеми зареєструватися через систему еКонсулят для подачі документів на візу. Чому такі проблеми існують? Скажімо, сьогодні зранку неможливо було зареєструватися на подачу документів у Львові».
Є електронні атаки на систему. Є хакери, які намагаються бути нелегальними посередниками у реєстрації
– Так, я знаю, що є такі проблеми. Але розпочалося те, що ми вже раніше спостерігали у Білорусі. Електронні атаки на систему. І є хакери, які намагаються бути посередниками, нелегальними посередниками у реєстрації.
– То, може, це якось так спеціально? Тому що є фірми, яким можна занести, заплатити 200 гривень, і вони тобі потім принесуть паспорт і не потрібно реєструватися.
– Ні, потрібно реєструватися. Тільки можна це зробити через цю компанію, через цю фірму.
– І ця компанія без проблем зареєструє.
– Так.
– То, може, у цьому є десь якісь схеми?
Третина віз, які даємо, візи національні. Вони будуть безплатні
– Тут немає схеми ніякої, так сказати, нелегальної чи патологічної. Ця компанія, про яку Ви говорили, – це просто аутсорсинг, виклик сьогоднішнього дня, якщо йде про державну адміністрацію у Польщі. У дуже багатьох напрямках входить аутсорсинг до праці урядовців у Польщі.
І у нас також не було іншого виходу, як тільки ввести аутсорсинг і у візову практику, тому що ми додавали консульство до консульства, збільшували кількість працівників у консульствах. Але, можна сказати, кожне додаткове консульство тільки відкривало збільшене зацікавлення візами. І кількість віз, які ми даємо, росте. А наші можливості збільшувати службу вичерпалися. І тому не було виходу.
Нам треба було переходити на аутсорсинг. Навіть, якщо це є додатковий елемент у процедурі, ну, на жаль, є і додаткова плата, то одночасно ми знижуємо оплати за візи, за візи національні. Не буде дуже швидко взагалі ніякої плати. А це досить велика частина, третина віз, які даємо, то це візи національні. Вони будуть безплатні.
– Запитання таке. От ми сказали про можливу ідеологію у матчі Росія-Польща. Але ідеологія і політика присутні у тому, як готувалися до Євро в Україні, і як Європа реагувала на те, що відбувається зараз в Україні.
Саме якраз у день матчу Україна-Швеція до Києва прилітали представники, спостерігачі Європарламенту, колишній президент Польщі Олександр Квасневський. І в інші дні, наприклад, учора на матчах у Харкові тримали представники Європарламенту гасла за свободу політичним в’язням.
Під час матчу завтрашнього, який відбудеться, де будуть грати Франція та Україна, вже є інформація з французьких агентств, що над деякими округами Парижа будуть висіти портрети Юлії Тимошенко з тим, аби підтримати її.
Як Ви відчуваєте, цей зв’язок: Євро і політика, наскільки одне заважає іншому?
Політика є і буде. Не можна було думати, що не буде ніякого впливу політики на людей, які приїжджають побачити матчі
– Сьогодні вже не є обов’язковим звичай олімпійський. І політика не зупиняється, вона працює, якщо можна так сказати, цілий час. І це спостерігаємо також навколо Євро. Політика є і буде.
Але наскільки це є зв’язок? Чемпіонат – це життя. Так само, як і кожна інша справа, кожний інший захід. І політики використовують можливості, які дає спорт. Те, що є дуже багато людей в одному місці і можна їм показати такий чи інший лозунг. Нормальна справа.
Не можна було думати, що не буде ніякого впливу політики на людей, які приїжджають побачити матчі. Вплив є. Але це нормальне явище. Я тут не бачу нічого особливого і нічого такого, що було б якимось негативним навантаженням чемпіонату.
– Але політики працюють.
І, власне, після того, як приїхав пан Квасневський в Україну, з’явилася інформація про те, що йому не дозволили зустріч з Юлією Тимошенко. Щоправда, наступного дня з’явилася інформація від пенітенціарної служби, що, мовляв, запиту на цю зустріч не було.
Де криється правда?
Під час першого візиту не було в плані зустрічі з Тимошенко
– Під час першого візиту не було в плані зустрічі з пані прем’єр Юлею Тимошенко.
– Тобто все-таки десь преса перекрутила щось, так, коли повідомляли?
– Я не знаю, звідки взяли цю інформацію.
Я зустрічався з делегацією, з паном президентом Квасневським. Ми розмовляли. Я впевнений, що так і було. Але ми знали програму зарання і декілька днів раніше. Але ні в якому моменті такого плану не було.
– Зараз Європарламент розширив повноваження спостерігачів, пана Кокса та пана Квасневського і на справи не лише Юлії Тимошенко, а й Юрія Луценка та Валерія Іващенка. Вони планують знову прибути 26 числа, здається.
– Будуть 26-го.
– Що буде у їхніх планах на тоді?
Делегація Європейського парламенту. Найважливіший пункт програми – це касаційний суд
– Мені важко сказати, що буде в планах на цей приїзд, тому що це делегація Європейського парламенту. Ми не обслуговуємо делегації.
Я знаю, що 26-го буде, що самий такий найважливіший пункт програми – це касаційний суд. А що додатково буде, ще не знаю.
– Маємо запитання радіослухача.
Слухач: Пане Надзвичайний і повноважний посол Республіки Польщі в Україні, скажіть, будь ласка, Ви є істориком за фахом і бачите усе не тільки в ретроспективі, в теперішньому стані, але й у перспективі, як Ви вважаєте, що нам, Польщі і Україні, залишиться у перспективі від Євро?
Євро було ефектом того, що ця співпраця розвивалася раніше дуже добре. Ми тільки будемо мати ще більше контактів поміж собою
– А далі буде так, як було раніше. Євро не було тільки єдиним поштовхом для співпраці Польщі і України. Навпаки, я вважаю, що було ефектом того, що ця співпраця розвивалася раніше дуже добре. І вона буде розвиватися і після Євро. А ми тільки будемо мати ще більше контактів поміж собою, ще більш ефективну структуру таких контактів. Але вона була і перед Євро.
Тут дуже важливі не тільки контакти поміж політиками, поміж урядами і президентами, але те, що вже давно проходить поміж університетами, самоврядуванням регіональним. Тут зв’язок дуже сильний поміж Польщею і Україною. І він буде працювати надалі.
– Ви на початку програми згадали про те, що Ви були під час зустрічі презентів Польщі й України у Варшаві. Обговорювалося спільне історичне минуле України й Польщі, національно-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».
Чи йшлося в розмові про демократію в Україні, при кримінальні переслідування?
– Завжди є такий момент у розмові президентів, коли вони обговорюють ці справи.
– І який, на Ваш погляд, був результат цієї бесіди? Що можна чекати далі?
– Ну, побачимо. У мене було враження, що президент Комаровський був оптимістично настроєний після цієї розмови. Але про деталі важко мені щось сказати тут.
– Хочете це залишити за межами передачі, наскільки я зрозуміла.
Питання, яке не стосується абсолютно Євро, але сьогодні посольства відвідували представники громадських організацій. Я знаю, маю копію листа Вам, який заносили у посольство.
Представники громадських організацій висловлюють тривогу з приводу процесів дезінтеграції в Україні. І йдеться про ухвалення закону «Про засади державної мовної політики».
Наскільки Польща може допомогти чи якось сприяти тому, аби такі закони не ухвалювалися? Польща – лише одна держава з тих, до яких зверталися ці представники громадських організацій.
– Ми можемо тільки прийняти такого листа як інформацію про наставлення тих організацій до справи.
Це є внутрішня справа України. Є парламент, є формальні структури, які вирішують того роду справи.
Була керівником Київського бюро Радіо Свобода впродовж останніх 14 років життя (30.03.1963 – 16.09.2023). Закінчила факультет журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала кореспондентом, політичним оглядачем Національного радіо, головним редактором Радіо Ера FM.
