Київ – В Україні сьогодні відзначають День дільничного міліціонера. Нині один український дільничий міліціонер охороняє спокій, у середньому, понад трьох тисяч громадян. Це враховуючи те, що від 2001 року штат дільничих збільшили на 15%. Водночас ставлення до міліціонерів в Україні є суперечливим. Зокрема, на 18 червня заплановане чергове судове засідання у справі Віталія Запорожця, який застрелив дільничного у Семиполках, але на захист якого стала громада.
– Якими є подробиці роботи дільничного, Радіо Свобода поцікавилося у заступника начальника Управління дільничих інспекторів міліції Департаменту громадської безпеки МВС Юрія Лубенського.
– Неможливо відокремити діяльність будь-якого дільничного інспектора, як і будь-якого іншого працівника міліції, від загальносуспільного життя. Я вважаю, що в професії дільничого чи не основним є так званий «людський фактор». Вислухати людину, розібратися в суті проблеми, надати допомогу – це взагалі прямий обов’язок.
– Наприклад?
– Так, наприклад, діяв дільничний інспектор міліції на Одещині Олексій Резнік, який кинувся в море і врятував дівчину, яка тонула. Або дільничний із Севастополя Микола Алексеєнко, який, тримаючи за руки самогубця із бойовою гранатою, довів його до моря і там гранату знешкодив. Ну, там інші міліціонери теж були, які везли їх на машині, але граната була в руках дільничного…
– Ось ви кажете: три тисячі людей на одного дільничного. Це ж багато, як на мене. В інших країнах так само? Як відбувається і чи відбувається взагалі співпраця між дільничими різних держав?
– Ми планували іще в травні, але перенесли через Євро, зустріч із представниками російського міністерства внутрішніх справ, які хочуть подивитися, як ми працюємо з особами, які звільнені з місць позбавлення волі, але їм оголошено адміністративний нагляд. Вони раніше скасували категорію раніше судимих, а зараз хочуть відновити, і приїжджають подивитися.
– А українські дільничні у кого вчаться?
– У Дніпропетровську у 2009-му, а потім минулого року – у навчально-науковому інституті нашої Національної академії внутрішніх справ і Львівському державному університеті відкрили так звані інтерактивні кімнати. Це все – за підтримки ОБСЄ. Це наче ігрова кімната: артисти обігрують ситуації, пов’язані з насильством у сім’ї, а дільничний інспектор повинен на це реагувати. Потім це все виводиться на екран, аналізується, вказуються помилки.
– А як щодо помилок на службі? Нині триває суд над семиполчанином Віталієм Запорожцем. На захист підсудного проводяться громадські акції, активісти окремих організацій зірвали останнє судове засідання. Якою є позиція МВС щодо цього випадку?
– Нагляд за додержанням законності в діяльності міліції здійснює Генеральна прокуратура і її підлеглі. Тому я не буду зараз цього коментувати – це компетенція Генеральної прокуратури.
– Якими є подробиці роботи дільничного, Радіо Свобода поцікавилося у заступника начальника Управління дільничих інспекторів міліції Департаменту громадської безпеки МВС Юрія Лубенського.
– Неможливо відокремити діяльність будь-якого дільничного інспектора, як і будь-якого іншого працівника міліції, від загальносуспільного життя. Я вважаю, що в професії дільничого чи не основним є так званий «людський фактор». Вислухати людину, розібратися в суті проблеми, надати допомогу – це взагалі прямий обов’язок.
– Наприклад?
– Так, наприклад, діяв дільничний інспектор міліції на Одещині Олексій Резнік, який кинувся в море і врятував дівчину, яка тонула. Або дільничний із Севастополя Микола Алексеєнко, який, тримаючи за руки самогубця із бойовою гранатою, довів його до моря і там гранату знешкодив. Ну, там інші міліціонери теж були, які везли їх на машині, але граната була в руках дільничного…
– Ось ви кажете: три тисячі людей на одного дільничного. Це ж багато, як на мене. В інших країнах так само? Як відбувається і чи відбувається взагалі співпраця між дільничими різних держав?
– Ми планували іще в травні, але перенесли через Євро, зустріч із представниками російського міністерства внутрішніх справ, які хочуть подивитися, як ми працюємо з особами, які звільнені з місць позбавлення волі, але їм оголошено адміністративний нагляд. Вони раніше скасували категорію раніше судимих, а зараз хочуть відновити, і приїжджають подивитися.
– А українські дільничні у кого вчаться?
– У Дніпропетровську у 2009-му, а потім минулого року – у навчально-науковому інституті нашої Національної академії внутрішніх справ і Львівському державному університеті відкрили так звані інтерактивні кімнати. Це все – за підтримки ОБСЄ. Це наче ігрова кімната: артисти обігрують ситуації, пов’язані з насильством у сім’ї, а дільничний інспектор повинен на це реагувати. Потім це все виводиться на екран, аналізується, вказуються помилки.
– А як щодо помилок на службі? Нині триває суд над семиполчанином Віталієм Запорожцем. На захист підсудного проводяться громадські акції, активісти окремих організацій зірвали останнє судове засідання. Якою є позиція МВС щодо цього випадку?
– Нагляд за додержанням законності в діяльності міліції здійснює Генеральна прокуратура і її підлеглі. Тому я не буду зараз цього коментувати – це компетенція Генеральної прокуратури.
