Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 06:10
Одеса – В Одесі обговорюють підписаний Президентом закон про морські порти, який зокрема дозволяє оренду портових причалів. Одеські експерти зауважують: підписання документа практично збіглося в часі з повідомленням про зменшення в Одеському порту перевалки вантажів – кращої ілюстрації того, що галузь потребує реформування, годі й шукати. Питання, кажуть, лише в тому, чи достатньо у новому законі механізмів, які сприятимуть відродженню українських гаваней.

Голова правління юридичної фірми «АНК», фахівець у галузі морського права Олександр Кіфак вважає, що закон про порти на 80%, а той усі 90 є прогресивним і таким, який мали б ухвалити вже давно.

«На сьогодні, як би не прикро нам було це казати, але українські порти, порівняно з усіма портами Чорного моря, у цьому питанні категорично відстають. І ніхто зараз ні в Чорному морі, ні деінде не розвиває порти тільки за рахунок державних інвестицій – що відбувається сьогодні в Одеському порту. Держава дає можливість бізнесу вкласти гроші і потім стриже з нього купони. І це, власне те, що закон передбачає зробити і тут», – каже експерт.

Широкі можливості для приватної ініціативи – один із ключових моментів нового закону. Олександр Кіфак вважає, що нехай і не відразу, але років за три цей закон має зняти напруження у відносинах між державними портами, котрі відтепер виконуватимуть переважно адміністративну функцію, та приватними операторами, котрі вже й зараз працюють на територіях та акваторіях українських гаваней.

В Одеському порту сподіваються на інвесторів

В Одеському морському порту, що є найбільшою в країні гаванню, на котру припадає чверть вантажопотоку всіх українських портів, чи не 80% основної господарської діяльності здійснюють приватні стівідорні компанії. Відтак начальник порту Юрій Васьков вважає, що новий закон багато в чому просто затвердить вже наявний стан речей, а згодом дасть і відчутний поштовх до розвитку.

«По-перше, через інвесторів. Якщо ми кажемо, що відбувається розподіл державних та приватних функцій, то це, знову ж таки, модель Одеського порту: відкрити шлях інвесторам, які прийдуть з грошима і з вантажопотоками», – зазначає начальник порту і додає: «Інвесторами цими мають бути, безумовно, в першу чергу, не банки і фінансові установи – це мають бути вантажовласники, які готові інвестувати, щоб убезпечити свої продажі і зробити для себе компанії з переробки власних вантажів. Тут, безумовно, ми розраховуємо на вантажовласників із сусідніх держав, які можуть прийти і сьогодні цікавляться Україною, але хочуть чітку правову основу».

Юрій Васьков вважає, що новий закон таку основу надає. Передусім – через механізм концесії. Така форма державного-приватного партнерства є доволі ефективної, але при цьому досить безпечної щодо можливого відчуження державного майна (нею навіть радянська влада за часів НЕПу не гребувала).

Автори закону особливо підкреслюють, що концесія – це не приватизація, яка в українських реаліях нерідко являє собою банальне розкрадання.

Однак привид приватизації таки викликав занепокоєння у опозиції, котра ще до підписання закону організувала протестний збір підписів. Очільник фракції «Фронту змін» в одеській міськраді Олександр Остапенко в своїй офіційній заяві зауважив: «За новим законом всі об’єкти, що приносять прибуток можуть і будуть приватизовані, а всі, що прибутку не приносять, залишаться на балансі у державі і будуть утримуватися за рахунок платників податків».

Скорочень не буде

Ще одним джерелом побоювань є можливі скорочення в процесі реформування портової галузі. Юрій Васьков вважає ці страхи марними.

«Сам по собі закон не передбачає, що щось треба різати, і люди мають опинятися на вулиці. Безумовно, з часом у низці портів може бути перехід від державної до приватної моделі. Як це було в Одеському порту 20 років тому, коли кілька тисяч людей перейшли у стівідорні компанії (ті, що займаються переробкою вантажів – ред.), і сьогодні вони вже до порту не повернуться, вже зарплата у них там у кілька разів вища», – каже начальник порту.

Сам Юрій Васьков в процесі реорганізації із очільника найбільшого в Україні порту, котрим він є трохи менше року, має стати просто керівником одного з 18 філіалів єдиної на всю країну портової установи із центром у Києві. Зватиметься вона Адміністрація морських портів України. Це – одна із організаційних новацій закону про порти. Ймовірно, мається на увазі, що в процесі реформування під державною рукою у портах залишиться не так багато, щоб тримати 18 окремих структур.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG