Київ – Лідери опозиційних сил майже вичерпали свій електоральний потенціал, а можливість здобути зневірений Схід України залишається нереалізованою, стверджує газета «День». Видання наголошує, що для Об’єднаної опозиції шанси роздобути людей, які розчарувалися, невеликі. Партія регіонів їх утримує за допомогою російської мови, великих соціальних пакетів, підтримкою малозабезпечених верств. Утім, найбільші шанси тут є у Кличка, проте в нього є проблеми з кадрами у східних регіонах. Стаття називається «Хто заповнить виборчий вакуум?»
Державна податкова служба оприлюднила свої оцінки обсягу тіньового сектора економіки країни. Щорічно держскарбниця через несплату податків недоотримує майже цілий держбюджет – 360 мільярдів гривень. Тільки хабарі тягнуть не менше ніж на 35 мільярдів гривень. Крім них допомагають «сховати» гроші невраховане економічне зростання, зарплати в конвертах та офшори. Як пишуть «Ізвєстія в Україні», силові методи боротьби практично не дають жодних результатів у боротьбі з тіньовою економікою. Відтак податкова і Мінфін вирішили знизити податковий тиск, щоб виходити з «тіні» було вигідно. Конкретніше про наміри урядовців йдеться в статті «Бюро знахідок».
Загальний тренд оновлення політичної еліти, на думку журналістів «України молодої», мав би стати підставою для балотування в парламент нової хвилі практикуючих журналістів. Ще місяць-два тому в професійних колах говорили про те, що до Верховної Ради по мажоритарних округах планують іти телевізійники Вахтанг Кіпіані, Наталка Соколенко, зірки інтернет-сайтів Єгор Соболєв та Тетяна Чорновіл. Але чим ближче офіційний старт виборчої кампанії – тим чіткіше усвідомлення, що пересічному журналістові пробити цю стіну і здобути мандат народного депутата нереально – надто дорого. Тож охочих змагатись за депутатські крісла вже майже не лишилося.
Газета «Голос України» переконує, що сьогодні дешевої іпотеки не може бути апріорі. Причин кілька: насамперед сама держава не готова до тривалого компенсування відсотків за кредитами на доступне житло. Банки відмовляються брати на себе ризики неповернення іпотечних кредитів. Крім того, умови навіть дешевої іпотеки – не по кишені сім’ям, які претендують на дешеве житло. А ще будівництво уповільнюють фінансові негаразди забудовника, почасти його некомпетентність, а почасти – навіть відсутність узгоджених ділянок під забудову. Однак комусь, дружньому до влади, від іпотечного «пирога», ініційованого нещодавно урядом, перепаде добрий кусень. І той хтось буде дякувати владі, а не платникам податків, яких мимоволі долучили до кредитування його доступного житла.
Державна податкова служба оприлюднила свої оцінки обсягу тіньового сектора економіки країни. Щорічно держскарбниця через несплату податків недоотримує майже цілий держбюджет – 360 мільярдів гривень. Тільки хабарі тягнуть не менше ніж на 35 мільярдів гривень. Крім них допомагають «сховати» гроші невраховане економічне зростання, зарплати в конвертах та офшори. Як пишуть «Ізвєстія в Україні», силові методи боротьби практично не дають жодних результатів у боротьбі з тіньовою економікою. Відтак податкова і Мінфін вирішили знизити податковий тиск, щоб виходити з «тіні» було вигідно. Конкретніше про наміри урядовців йдеться в статті «Бюро знахідок».
Загальний тренд оновлення політичної еліти, на думку журналістів «України молодої», мав би стати підставою для балотування в парламент нової хвилі практикуючих журналістів. Ще місяць-два тому в професійних колах говорили про те, що до Верховної Ради по мажоритарних округах планують іти телевізійники Вахтанг Кіпіані, Наталка Соколенко, зірки інтернет-сайтів Єгор Соболєв та Тетяна Чорновіл. Але чим ближче офіційний старт виборчої кампанії – тим чіткіше усвідомлення, що пересічному журналістові пробити цю стіну і здобути мандат народного депутата нереально – надто дорого. Тож охочих змагатись за депутатські крісла вже майже не лишилося.
Газета «Голос України» переконує, що сьогодні дешевої іпотеки не може бути апріорі. Причин кілька: насамперед сама держава не готова до тривалого компенсування відсотків за кредитами на доступне житло. Банки відмовляються брати на себе ризики неповернення іпотечних кредитів. Крім того, умови навіть дешевої іпотеки – не по кишені сім’ям, які претендують на дешеве житло. А ще будівництво уповільнюють фінансові негаразди забудовника, почасти його некомпетентність, а почасти – навіть відсутність узгоджених ділянок під забудову. Однак комусь, дружньому до влади, від іпотечного «пирога», ініційованого нещодавно урядом, перепаде добрий кусень. І той хтось буде дякувати владі, а не платникам податків, яких мимоволі долучили до кредитування його доступного житла.