Питання участі у виборах ув’язнених колишніх високопосадовців Юлії Тимошенко та Юрія Луценка Центральна виборча комісія розгляне після того, як Об’єднана опозиція надасть комісії відповідні документи. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив заступник голови ЦВК Андрій Магера.
За його словами, оприлюднений на сьогоднішньому з’їзді Об’єднаної опозиції список не можна вважати офіційним. «Чинний закон про вибори не передбачає, на відміну від попереднього, обов’язок політичних партій повідомляти ЦВК за 5 днів про проведення з’їзду. Відтак і члени ЦВК не повинні бути присутні на з’їзді. Тож інформація про кандидатів поки що є не офіційною. Вона буде офіційною тоді, коли ми в ЦВК отримаємо відповідні документи», – зазначив він.
Загалом, як нагадав Андрій Магера, балотуватися у народні депутати в Україні можуть громадяни, які мають право голосу, досягли 21 року, не мають судимості за вчинення умисного злочину та проживають на території України упродовж останніх 5 років.
«Я особисто зважатиму на практику Європейського суду з прав людини. Варто звернутися до рішення у справі Миколи Мельниченка: у 2002 році його не зареєстрували кандидатом у народні депутати, мотивуючи це тим, що він не проживає в Україні. Європейський суд із прав людини тоді назвав такі дії держави неправомірними. Суд у Страсбурзі постановив, що у намірі Мельниченка не було порушень Конституції», – додав заступник голови ЦВК.
За його словами, оприлюднений на сьогоднішньому з’їзді Об’єднаної опозиції список не можна вважати офіційним. «Чинний закон про вибори не передбачає, на відміну від попереднього, обов’язок політичних партій повідомляти ЦВК за 5 днів про проведення з’їзду. Відтак і члени ЦВК не повинні бути присутні на з’їзді. Тож інформація про кандидатів поки що є не офіційною. Вона буде офіційною тоді, коли ми в ЦВК отримаємо відповідні документи», – зазначив він.
Загалом, як нагадав Андрій Магера, балотуватися у народні депутати в Україні можуть громадяни, які мають право голосу, досягли 21 року, не мають судимості за вчинення умисного злочину та проживають на території України упродовж останніх 5 років.
«Я особисто зважатиму на практику Європейського суду з прав людини. Варто звернутися до рішення у справі Миколи Мельниченка: у 2002 році його не зареєстрували кандидатом у народні депутати, мотивуючи це тим, що він не проживає в Україні. Європейський суд із прав людини тоді назвав такі дії держави неправомірними. Суд у Страсбурзі постановив, що у намірі Мельниченка не було порушень Конституції», – додав заступник голови ЦВК.
