Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 20:09

Дніпропетровщина: «зерновий кредит» може коштувати театру і лікарень


Щоб купити зерно, область згодна віддати під заставу соціальні об’єкти
Дніпропетровськ - На Дніпропетровщині громадськість б’є на сполох: щоб взяти кредит на зерно, область віддає під заставу низку закладів культури, лікарні, установи для дітей-інвалідів. Обласна рада ухвалила рішення, згідно з яким як заставу для купівлі зерна можна використати майже півсотні будівель, є серед них і унікальні пам’ятки архітектури. Опоненти рішення обурюються: кредит у 100 мільйонів гривень не вартий того, щоб ризикувати спорудами, які коштують мільярди. Водночас у владних кабінетах закликають не драматизувати ситуацію і вказують на досвід світовий досвід залучення позик.

Громадська активістка і журналістка Ірина Фоміна – багаторічна прихильниця Дніпропетровського оперного театру. Про те, що її улюблений театр разом із кількома десятками інших соціально значущих будівель тепер дозволено використовувати як заставу при взятті кредитів для купівлі зерна, дізналась випадково. Вона показує додаток до рішення обласної ради – список 44 соціальних і культурних об’єктів комунальної власності, які можуть опинитись в заставі. У ньому – Академічний театр опери та балету, корпус Національного історичного музею імені Яворницького, обласна лікарня, Центр для дітей з порушенням слуху, дитячий будинок тощо. Ірина Фоміна обурюється: такого в історії Дніпропетровська ще не було.

«Під заставу – цілу низку таких об’єктів, які справді потрібні людям, – хіба можна? Інтернати для хворих людей, а диспансери – туберкульозний, наркологічний, а унікальна будівля училища культури? Це ж остання робота архітектора Дмитра Скоробагатова. Унікальна! А які вистави роблять наші театри! Не можна це втратити. Наступний урожай зерна нас може підвести, і що тоді – підуть з молотка всі ці об’єкти?» – каже вона Радіо Свобода.

Переживати є за що – депутат

Депутат Дніпропетровської обласної ради Вікторія Шилова зазначає: тривоги громадських активістів не безпідставні. На будівлю оперного театру, каже вона, давно кинув око один із комерційних банків. Зазначає: частину території біля оперного його структура вже взяла в довгострокову оренду. Не виключено, вважає депутат, що кредит для купівлі зерна будуть брати саме в цьому банку і тоді, оперний та інші споруди опиняться у нього в заставі.

Шилова заявляє, що вже звернулась до високопосадовців та прокуратури, аби вони оскаржили рішення облради. «Треба виступати на сесії однозначно, вимагати у прокуратури оскаржити. І повинна бути реакція Президента і Прем’єр-міністра, хай розбираються з цим. Як це – нажите за десятиліття майно вартістю в мільярди віддається під заставу за 100 мільйонів гривень? Як це зрозуміти?» – заявила Радіо Свобода Шилова.

Потенційні «жертви» нічого не знають

Директор Дніпропетровського театру опери і балету Олександр Шароваров коментувати Радіо Свобода ситуацію із можливою заставою будівлі відмовився. Через свою приймальню передав: «не буде це обговорювати з журналістами».

Натомість керівники інших заставних установ розказали Радіо Свобода, що довідались про рішення облради цими днями і не від чиновників, а з газет. Багаторічний керівник обласного комунального закладу «Центр для дітей з порушенням слуху» Тамара Шара зазначає: поки всі документи на право користування будівлею у неї на руках, впевнена, заклад, де лікуються та навчаються півсотні дітей-інвалідів, не стане заручником ситуації.

«Все у мене, ніхто не запрошував документи, все при мені. Ми готуємось до 1 вересня, приймати діток глухих і слабкочуючих з усього регіону. Обласна рада багато робить для нас, я вважаю, що боятись нічого», - сказала Радіо Свобода Тамара Шара.

Тим часом у владних кабінетах закликають не драматизувати ситуацію. Голова бюджетної комісії Дніпропетровської міської ради Євген Морозенко зазначає: комунальні споруди, зокрема, будівлю міської ради, як заставу вже використовували – приміром, щоб взяти позику і купити газ для опалення, – і нічого не втратили.

«У нас не було прецедентів і не буде, я впевнений на 100%, щоб коли-небудь заставне майно у нас забиралось і було реалізоване. Коли ми залучаємо кредитні кошти – це і місто, і область робить – ми використовуємо заставу. Цій практиці багато років, це практика міст не тільки України, а й усього світу», – зазначив Євген Морозенко.

Між тим громадські активісти запевненням влади не вірять і обіцяють тримати питання під контролем.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG