Київ – В Україні неможливо проводити референдуми про недовіру владі – поки сама влада цього не дозволить, стверджують і незалежні фахівці, і практика громадських активістів. Останній приклад – зірваний референдум про недовіру міській владі на Дніпропетровщині, з організаторами якого проводять співбесіди правоохоронці. Втім у міській владі Нікополя, мешканці якого намагалися організувати цей референдум, запевняють, що діяли в межах закону.
Референдум про недовіру міському голові Нікополя Дніпропетровської області Руслану Токарю вирішив організувати місцевий мешканець Павло Макаров. Свою ініціативу він пояснив тим, що Токар переміг вибори як кандидат від опозиції, а потім несподівано перейшов до Партії регіонів. Окрім того, саме з його ініціативи як нерентабельну ліквідували одну з лікарень міста. Макаров розпочав процедуру підготовки референдуму: подав до міськради заявку на організацію зборів, які мали ініціювати референдум.
За українським законодавством, за проведення місцевого волевиявлення мали віддати свої підписи мінімум 200 городян. Павло Макаров зібрав 210 підписів. Але, незважаючи на це, збори з підготовки референдуму визнали нелегітимними, а його ініціаторами займається міліція, розповів Радіо Свобода Павло Макаров.
«Міліція отримала вказівку від прокуратури допитати всіх учасників нашого зібрання. Створено 10 оперативних груп, їм роздали списки, вони обходили помешкання і залякували людей, змушували їх підписати заяви, що вони не приходили на ті збори. Міліція дала довідку, що на зібранні було лише 30 осіб. Для того, щоб відмовити у реєстрації ініціативної групи з проведення референдуму», – вважає ініціатор місцевого волевиявлення.
Правоохоронці дійсно обходили людей зі списків, складених Павлом Макаровим, повідомила Радіо Свобода начальник відділу прес-служби Нікопольської міської ради Алла Масайло. Але, за її словами, міліція мала на меті переконатися у легітимності зборів щодо проведення референдуму.
«На звернення про організацію міських зборів щодо проведення місцевого референдуму та реєстрації ініціативної групи громадянину Макарову було відмовлено за законом «Про всеукраїнський та місцевий референдуми». Ініціативна група має утворюватися на зборах, на яких присутні більше 200 осіб. Було 210 підписів учасників зборів. Але за оперативними даними міліції на зборах було не більше 50 осіб. Зараз міське управління МВС та прокуратура перевіряють достовірність даних, які надав Павло Макаров», – повідомили в міськраді.
«Я був на зборах і не бачив заявлених 210 осіб», – регіонал
Активістам, що готували референдум, не заважали. Вони зазнали невдачі через власні помилки, вважає депутат Нікопольської міськради, регіонал Олександр Мальченко.
«Я знаю Макарова понад 10 років. Увесь цей час він боровся з владою, якою б вона не була. Гадаю, ніхто йому не заважав – просто в нього були погані помічники, і вони не змогли зібрати 200 людей, не змогли пояснити, з якою метою треба усунути міського голову», – заявив він.
Олександр Мальченко зізнається, що сам прийшов на збори щодо референдуму недовіри міському голові – як сторонній спостерігач. І бачив там не більше ніж півсотню осіб.
Експерт: треба починати з соціальних референдумів
Ситуація, яка виникла в Нікополі, є закономірною для всієї України, вважає експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай. Причина блокування референдуму – не в тому, що Павло Макаров не зміг зібрати однодумців чи в упередженості міської влади – а в хибах законодавства, зазначає експерт.
«Всі місцеві референдуми, за законом, залежать від того, чи місцева влада їх дозволить. В Нікополі чи деінде можна було провести соціальний референдум, але якщо заявити, що ідеться про недовіру владі – жодна місцева влада цього не дозволить», – наголошує він.
Олександр Солонтай вважає, що цю законодавчу проблему Верховна Рада свідомо не вирішує багато років, щоб не допустити формування справжньої демократії в Україні. На думку експерта, дії правоохоронців з недопущення референдумів мають кваліфікуватися як злочин та переслідуватися за законом.
Щоби протидіяти тискові під час підготовки референдумів, фахівці радять знімати всі дії з їх підготовки на відео, а в разі спроб тиску – звертатися до прокуратури та міжнародних інституцій. А окрім того – починати з референдумів на соціальні теми, які влада не вважатиме за потрібне блокувати.
Референдум про недовіру міському голові Нікополя Дніпропетровської області Руслану Токарю вирішив організувати місцевий мешканець Павло Макаров. Свою ініціативу він пояснив тим, що Токар переміг вибори як кандидат від опозиції, а потім несподівано перейшов до Партії регіонів. Окрім того, саме з його ініціативи як нерентабельну ліквідували одну з лікарень міста. Макаров розпочав процедуру підготовки референдуму: подав до міськради заявку на організацію зборів, які мали ініціювати референдум.
За українським законодавством, за проведення місцевого волевиявлення мали віддати свої підписи мінімум 200 городян. Павло Макаров зібрав 210 підписів. Але, незважаючи на це, збори з підготовки референдуму визнали нелегітимними, а його ініціаторами займається міліція, розповів Радіо Свобода Павло Макаров.
«Міліція отримала вказівку від прокуратури допитати всіх учасників нашого зібрання. Створено 10 оперативних груп, їм роздали списки, вони обходили помешкання і залякували людей, змушували їх підписати заяви, що вони не приходили на ті збори. Міліція дала довідку, що на зібранні було лише 30 осіб. Для того, щоб відмовити у реєстрації ініціативної групи з проведення референдуму», – вважає ініціатор місцевого волевиявлення.
Правоохоронці дійсно обходили людей зі списків, складених Павлом Макаровим, повідомила Радіо Свобода начальник відділу прес-служби Нікопольської міської ради Алла Масайло. Але, за її словами, міліція мала на меті переконатися у легітимності зборів щодо проведення референдуму.
«На звернення про організацію міських зборів щодо проведення місцевого референдуму та реєстрації ініціативної групи громадянину Макарову було відмовлено за законом «Про всеукраїнський та місцевий референдуми». Ініціативна група має утворюватися на зборах, на яких присутні більше 200 осіб. Було 210 підписів учасників зборів. Але за оперативними даними міліції на зборах було не більше 50 осіб. Зараз міське управління МВС та прокуратура перевіряють достовірність даних, які надав Павло Макаров», – повідомили в міськраді.
«Я був на зборах і не бачив заявлених 210 осіб», – регіонал
Активістам, що готували референдум, не заважали. Вони зазнали невдачі через власні помилки, вважає депутат Нікопольської міськради, регіонал Олександр Мальченко.
«Я знаю Макарова понад 10 років. Увесь цей час він боровся з владою, якою б вона не була. Гадаю, ніхто йому не заважав – просто в нього були погані помічники, і вони не змогли зібрати 200 людей, не змогли пояснити, з якою метою треба усунути міського голову», – заявив він.
Олександр Мальченко зізнається, що сам прийшов на збори щодо референдуму недовіри міському голові – як сторонній спостерігач. І бачив там не більше ніж півсотню осіб.
Експерт: треба починати з соціальних референдумів
Ситуація, яка виникла в Нікополі, є закономірною для всієї України, вважає експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай. Причина блокування референдуму – не в тому, що Павло Макаров не зміг зібрати однодумців чи в упередженості міської влади – а в хибах законодавства, зазначає експерт.
Всі місцеві референдуми, за законом, залежать від того, чи місцева влада їх дозволитьОлександр Солонтай
Олександр Солонтай вважає, що цю законодавчу проблему Верховна Рада свідомо не вирішує багато років, щоб не допустити формування справжньої демократії в Україні. На думку експерта, дії правоохоронців з недопущення референдумів мають кваліфікуватися як злочин та переслідуватися за законом.
Щоби протидіяти тискові під час підготовки референдумів, фахівці радять знімати всі дії з їх підготовки на відео, а в разі спроб тиску – звертатися до прокуратури та міжнародних інституцій. А окрім того – починати з референдумів на соціальні теми, які влада не вважатиме за потрібне блокувати.
