Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 01:12

Дітей і дорослих, хворих і здорових лікарі мають приймати у різні дні


Київ – Змішаний прийом пацієнтів амбулаторіями сімейної медицини є організаційним недоліком, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода начальник управління реформ департаменту реформ та розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я Костянтин Надутий. За його словами, необхідно організувати прийоми таким чином, щоб здорові діти проходили огляди в окремі дні, а хворі приходили у визначений для них час.

– У європейському досвіді проблеми змішаних прийомів не існує. Там інших прийомів, ніж змішаних не існує взагалі. Там приходять цілими сім’ями. Просто там ситуація інша. Інша у тому плані, що у нас зараз досить великі амбулаторії. Але міністерством розроблена комплексна нормативна база і, якщо робити так, як там написано, то можна уникнути цієї проблеми.

– Яким шляхом?

– По-перше, запровадженням елементарних організаційних заходів, запровадженням окремих днів прийому для здорових дітей і диспансерних груп. Вивішується оголошення й матері знають коли їм приходити з дітками для чергового огляду.

Керівникам медичних закладів та лікарям слід вживати заходи, щоб розмежувати потоки пацієнтів.

До того ж, проблема інфікування у медичних закладах є перебільшеною. Небезпека заразитися якимось захворюванням у лікарні значно менша, аніж у вашому під’їзді чи у магазині. У медичних закладах все обробляється: стіни, підлога, повітря. Однак, керівникам медичних закладів та лікарям слід вживати заходи, щоб розмежувати потоки пацієнтів.

– Ви згадували європейський досвід. Там пацієнт по телефону домовляється про час прийому, приходить і потрапляє до лікаря. Якщо ж прийом переноситься на півгодини, то його попередять. Тому й черг немає. Чому у нас так поки не виходить? Через велику кількість пацієнтів?

У нас люди недисципліновані. Приходять на годину раніше – «може вдасться раніше зайти». Так створюються черги.

– Ні. У Києві ці 76 амбулаторій сімейної медицини, а до кінця року буде близько сотні, – вони обслуговують десь до 10 тисяч населення. Це невеликий контингент і при правильній організації роботи, при розмежуванні потоків – черг не повинно бути. Але у нас люди недисципліновані. Якщо англійцю скажуть, коли він має прийти, то він прийде саме цього дня у вказаний час. А наші люди приходять на годину раніше – «може вдасться раніше зайти». Так створюються черги.

Але це не знімає відповідальності з лікарів. Якщо черга під дверима, людям треба дати можливість сісти, зайняти їх профілактичними інформаційними матеріалами, а комусь і дати можливість сходити у магазин.

– Для цього, як кажуть самі лікарі, необхідно мати добре навчених медичних сестер. А зараз скрізь в Україні відчувається брак середнього медичного персоналу.

Медична сестра взагалі немає сидіти поряд з лікарем. Вона має приймати пацієнтів в окремому приміщенні.

– Тут проблем справді багато й вирішувати їх нам ще роками доведеться. В ідеалі, медична сестра взагалі немає сидіти поряд з лікарем. Вона має приймати пацієнтів в окремому приміщенні. Поки лікар працює з одним пацієнтом, медсестра може міряти тиск чи рівень цукру в крові – іншому. Тому ще треба багато вкласти коштів у створення відповідної матеріально-технічної бази амбулаторій сімейної медицини.

Під час прямого ефіру програми «Ми Разом» прозвучала дуже тривожна думка про те, що запровадження сімейної медицини у нашій ситуації може призвести до зростання рівня смертності.

У жодній країні світу, де запроваджено сімейну медицину, смертність не зросла, а зменшилася.

– Це просто страшилка – груба й некваліфікована. У жодній країні світу, де запроваджено сімейну медицину, смертність не зросла, а зменшилася. Найближчий приклад – це Молдова. У цій країні на гроші й під контролем Євросоюзу запровадили сімейну медицину. Почали цей процес у Молдові наприкінці 90-х, а закінчили практично зараз. І у них в результаті запровадження сімейної медицини упала дитяча смертність.
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG