Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 09:58

Молоді фахівці робітничих спеціальностей не можуть знайти гідної роботи


Дніпропетровськ – Проблема нестачі робочих рук актуальна для промислового регіону Дніпропетровщини. Чимало металургійних і хімічних заводів області потерпають через плинність кадрів. Водночас молоді люди, випускники ПТНЗ технічних спеціальностей нерідко не можуть знайти гідної роботи – їх не влаштовує зарплата на заводі, а роботодавців – якість їхньої підготовки.

Колись Дніпропетровщина мала славу «кузні кадрів» –і робітничих, і навіть політичних. Найвідоміший випускник ПТУ області – президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв – вивчився на металурга у Дніпродзержинську. Нинішнім випускникам профтехучилищ регіону з подальшим працевлаштуванням щастить менше – сотні фахівців робітничих спеціальностей шукають і не можуть знайти гідної роботи.

Роман – випускник одного з училищ, токар четвертого розряду, зараз підпрацьовує, роздаючи листівки кандидатів. Роботу за фахом поки не знайшов.

«На заводах пропонують зарплату мінімальну тим, хто без досвіду і з невисоким розрядом, – трохи більше тисячі гривень. За ці гроші треба жити й знімати житло», – розповідає Роман.

Нема кому працювати

Система профтехучилищ на Дніпропетровщині щороку випускає тисячі нових робочих рук, однак роботодавців вони не задовольняють якістю підготовки. Усе частіше заводи регіону вдаються до практики брати на роботу випускників шкіл і навчати їх уже безпосередньо на виробництві.

На інших промислових підприємствах виходять з ситуації, співпрацюючи з профтехучилищами: відбирають здібних учнів, платять їм стипендії й організовують оплачуване практику, а потім беруть на роботу. Так роблять на металургійному заводі імені Петровського, розказує начальник відділу навчання заводу Ірина Скорик. Найбільш затребувані зараз, за її словами, молоді люди тих професій, де треба «мізки і руки» – це, наприклад, кранівники й токарі.
Молодь взагалі не хоче йти на робітничі спеціальності
Начальник відділу навчання металургійного заводу

«Проблема в тому, що молодь взагалі не хоче йти на робітничі спеціальності, зокрема, металургійні. Ще 20-30 років тому людина йшла на роботу на завод і родина пишалась цим, а зараз вважають, що краще працювати в офісі чи склити вікна. Але все залежить і від нас: наскільки ми вмотивуємо, наскільки зацікавимо. Є спеціальна програма, за якою ми готуємо учнів. Вони на роботу потім приходять з досвідом, адаптовані, вони знають вже, що робити», – розказала Радіо Свобода фахівець.

В профтехучилищах визнають: якість фахівців, яких готують, залишає бажати кращого. Всьому виною, кажуть, – застаріла матеріально-технічна база, яка подекуди не оновлювалась 20 років тому. На фахівців технічних професій зараз великий попит у сільській місцевості, говорить директор Межівського професійно-технічного училища Володимир Кропив’янський, однак сільські юнаки, здобувши робітничий фах, шукають заробітків у місті чи за кордоном.

«Тракторист, слюсар, водій – це наші затребувані професії. Роботодавці криком кричать: нема кому працювати. Молодь не хоче йти на ці професії. Є на чому робити, є зарплата, житлом забезпечують – є такі випадки. Але молодь не хоче», – зазначив керівник ПТУ.

Мінімальна зарплата

На обліку в центрах зайнятості Дніпропетровщини зараз близько 5 тисяч молодих людей робітничих спеціальностей. Їм можуть запропонувати тільки 4 тисячі вакансій. У більшості випадків зарплата – на рівні мінімальної, визнає перший заступник директора обласного центру зайнятості Раїса Малоіваненко. Підприємства наразі зацікавлені створювати перші робочі місця для молоді: упродовж року зарплату такому працівникові платить держава. Однак це проблему вирішує не повністю.
Вони зразу хочуть велику зарплату, не маючи досвіду
Заступник директора обласного центру зайнятості

«Оце дотаційне перше робоче місце розраховане саме на робітничі спеціальності – газоелектрозварювальник, слюсар, кранівник. Це дає можливість молодій людині затриматись на виробництві. Але не завжди є бажання наших дітей працювати. Вони зразу хочуть велику зарплату, не маючи досвіду. Як-коли, так беремо за руку, ведемо до роботодавця, міні-ярмарок вакансій проводимо тощо», – зазначила в коментарі Радіо Свобода Раїса Малоіваненко.

Розв’язати проблему з робітничими кадрами, кажуть в центрі зайнятості, сподіваються з наступного року: на заводах будуть запроваджувати так зване наставництво. Кваліфіковані майстри вчитимуть учнів, отримуючи за це надбавку до зарплати.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG