Київ – Все, що потрапляє на українські прилавки, відтепер перевірятимуть спільно Держінспекція з питань захисту прав споживачів та Державна ветеринарна та фітосанітарна служба. У середу вони підписали меморандум про співпрацю. Перевірок не стане більше, але вони будуть більш ґрунтовними, переконують чиновники. Громадські активісти, однак, не впевнені, що це повністю убезпечить споживачів від отруєнь і захворювань – причина лежить на законодавчому рівні.
Склад контрабандного м’яса на Луганщині, півтори тонни гнилої яловичини на Тернопільщині виявила у жовтні ветеринарна міліція. А загалом за весь поточний рік відповідні служби вилучили 690 тонн неякісних харчів, повідомив начальник управління ветеринарної міліції Міністерства внутрішніх справ Сергій Оксюта. Тим не менш, за його словами, на сьогодні у ветеринарній міліції служить всього 140 офіцерів.
«Дуже складно працювати із такою великою кількістю напрямків: починаючи з карантинних заходів, які ми проводили, наприклад, у Запорізькій області щодо африканської чуми свиней або щодо туберкульозу, лейкозу та інших спалахів захворювань серед худоби, і закінчуючи перевіркою всіх підконтрольних об’єктів, що створюють, зберігають чи реалізують продукцію тваринного походження», – зауважує Оксюта.
Тому Держспоживінспекція та Державна ветеринарна та фітосанітарна служби підписали меморандум про спільну роботу і мають намір проводити перевірки спільно – відповідно до повноважень кожної з установ, пояснює голова Держветфітослужби Віталій Башинський.
«Це не означає, що перевірок стане більше. Це означає, що перевірки стануть більш глибокими і вони будуть зустрічними, – каже він. – Ми зможемо відслідкувати повний ланцюг: від виробника до роздрібної торгівлі. На сьогодні цієї функції повністю немає відповідно до чинного закону у ветеринарної служби, а Держспоживінспекція не може контролювати виробництво».
Попри домовленості український споживач не захищений повністю – громадські організації
Громадські організації загалом підтримали ідею меморандуму. Однак навіть попри це український споживач не може бути до кінця упевненим у якості куплених харчів, вважає голова київської обласної організації Союзу споживачів України Тетяна Шальман.
«У законодавстві наче є, що відповідальність покладається на виробника. Але ніхто не вимагає при цьому, що виробник однозначно повинен мати сертифікат відповідності на кожну одиницю продукції, – пояснює вона. – Крім того, у нас до цього часу в Україні немає жодного технічного регламенту на харчову продукцію, а у Європі, тим часом, їх близько 500».
На думку активістки, виправити ситуацію можна хіба силами самих споживачів: якщо вони перестануть купувати харчі, на які у продавця немає документів.
Склад контрабандного м’яса на Луганщині, півтори тонни гнилої яловичини на Тернопільщині виявила у жовтні ветеринарна міліція. А загалом за весь поточний рік відповідні служби вилучили 690 тонн неякісних харчів, повідомив начальник управління ветеринарної міліції Міністерства внутрішніх справ Сергій Оксюта. Тим не менш, за його словами, на сьогодні у ветеринарній міліції служить всього 140 офіцерів.
Дуже складно працювати із такою великою кількістю напрямків: починаючи з карантинних заходівСергій Оксюта
«Дуже складно працювати із такою великою кількістю напрямків: починаючи з карантинних заходів, які ми проводили, наприклад, у Запорізькій області щодо африканської чуми свиней або щодо туберкульозу, лейкозу та інших спалахів захворювань серед худоби, і закінчуючи перевіркою всіх підконтрольних об’єктів, що створюють, зберігають чи реалізують продукцію тваринного походження», – зауважує Оксюта.
Тому Держспоживінспекція та Державна ветеринарна та фітосанітарна служби підписали меморандум про спільну роботу і мають намір проводити перевірки спільно – відповідно до повноважень кожної з установ, пояснює голова Держветфітослужби Віталій Башинський.
«Це не означає, що перевірок стане більше. Це означає, що перевірки стануть більш глибокими і вони будуть зустрічними, – каже він. – Ми зможемо відслідкувати повний ланцюг: від виробника до роздрібної торгівлі. На сьогодні цієї функції повністю немає відповідно до чинного закону у ветеринарної служби, а Держспоживінспекція не може контролювати виробництво».
Попри домовленості український споживач не захищений повністю – громадські організації
Громадські організації загалом підтримали ідею меморандуму. Однак навіть попри це український споживач не може бути до кінця упевненим у якості куплених харчів, вважає голова київської обласної організації Союзу споживачів України Тетяна Шальман.
В Україні немає жодного технічного регламенту на харчову продукцію, а у Європі їх близько 500Тетяна Шальман
«У законодавстві наче є, що відповідальність покладається на виробника. Але ніхто не вимагає при цьому, що виробник однозначно повинен мати сертифікат відповідності на кожну одиницю продукції, – пояснює вона. – Крім того, у нас до цього часу в Україні немає жодного технічного регламенту на харчову продукцію, а у Європі, тим часом, їх близько 500».
На думку активістки, виправити ситуацію можна хіба силами самих споживачів: якщо вони перестануть купувати харчі, на які у продавця немає документів.
