Доступність посилання

ТОП новини

Разючий успіх ВО «Свобода» – «поганий сигнал» для України (світова преса)


Прага – Світові видання вважають, що проблеми з українськими парламентськими виборами не вичерпуються лише засиллям влади, олігархів, маніпуляціями при підрахунках голосів, а й мають інші негативні сторони. Одна з них – досить дивовижний успіх на цих виборах ультранаціоналістичної, як її називають, партії «Свобода», лідер якої проявив себе, як заявляють у світі, антисемітськими, людиноненависницькими заявами. Експерти також зауважують на сторінках газет, що Україна після виборів до Верховної Ради 28 жовтня може зіштовхнутися з системною кризою, включно з фінансово-економічними та політичними негараздами.

Впливова американська New York Times публікує статтю Дейвіда Гершенгорна про дивовижний успіх на парламентських виборах в Україні ультранаціоналістичної, як він пише, партії «Свобода». Автор нагадує, що вісім років тому лідера цієї партії Олега Тягнибока було виключено з парламентської фракції за його антисемітські і ксенофобські заяви. І ось через 8 років, як зауважує видання, Тягнибок готується повернутися в парламент із своєю партійною фракцією «Свободи». Тут наводяться останні заяви глави цієї політичної сили, де він заявляє, що його партія не є ні антисемітською, ні антиросійською, ні ксенофобською, ні антиєвропейською. Хоча цитовані New York Times відомі експерти, такі, як Андреас Умланд з Києво-Могилянської академії, кажуть: для таких партій характерно, що «вони мають публічне обличчя і закулісну сторону діяльності». «Внутрішня риторика – про що ми можемо лише підозрювати – є набагато більш радикальною і ксенофобською, аніж це ми бачимо ззовні», – зауважує Умланд. Він додає у розмові з газетою, що «все це насправді є набагато радикальнішим». Американське видання також цитує експертів, які вважають, що далеко не всі виборці, які проголосували за «Свободу», насправді підтримують расизм, антисемітизм чи неонацизм, і вони підтримали цю партію лише через протест проти нинішньої влади. В’ячеслав Лихачов, експерт із Євразійського єврейського конгресу, каже американській газеті, що успіх «Свободи» не є позитивом для України, і вважає, що це погано для українського суспільства. Тут також зауважено, що союз «Свободи» з Об’єднаною опозицією в Верховній Раді «дасть цій партії більше впливу, аніж вона мала б його самостійно, такий союз узаконює «Свободі» права однієї з провідних фракцій».

Ще одна американська газета, The Washington Post, у своїй редакційній статті пише, що після нещодавніх парламентських виборів в Україні, «організованих чинною владою Президента Януковича у специфічний пострадянський спосіб», Україна сповзає все далі від демократії. Видання з Вашингтона констатує, що, незважаючи не великі сподівання в США на демократичний, прозахідний вибір Києва, все ж сьогодні, «на жаль, Україна, як виглядає, сповзає на російський псевдодемократичний ґрунт з нібито зовнішньою виборністю партій і кандидатів, але з усе меншими і меншим реальним змаганням знизу».

Польська Gazeta Wyborcza інформує про ініціативу українського Прем’єр-міністра Микола Азарова щодо «широкої проєвропейської коаліції» в новому парламенті та його занепокоєння щодо підрахунку голосів у деяких мажоритарних округах на виборах до Верховної Ради 28 жовтня. Видання з Варшави також цитує експертів, котрі вважають, що влада Януковича в умовах ускладнення ситуації в економіці потребує допомоги від Заходу, тому й займається пропагандою, як це видно із останньої заяви Азарова, з метою «приховати системне фальшування підсумків парламентських виборів».

Про прояви системної кризи в Україні пише російська «Независимая газета». Вона цитує експертів, котрі не виключають вже у наступному році посилення кризових явищ, що ознаменують не лише недієздатність парламенту, а й соціально-економічні проблеми, пов’язані з газовими боргами Росії та виплатами МВФ. Деякі з аналітиків, як зауважує видання, прогнозують можливість дострокових парламентських і президентських виборів в Україні.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Дивитись коментарі (52)

Залиште свій коментар (він буде опублікований після модерації):

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG