Доступність посилання

ТОП новини
21 листопада 2019, Київ 23:08

Парламентарі НАТО проти «політичних» арештів: від України до Грузії


Прага – Розслідувати виборчі порушення і негайно звільнити «політичних в’язнів» закликала Україну, Росію і Білорусь Парламентська асамблея НАТО. На Заході також стурбовані арештами після виборів у Грузії. Резолюція під назвою «Майбутнє демократії у східних сусідів» викликала на осінній сесії парламентських зборів НАТО, яка завершилась у понеділок у Празі, найбільшу дискусію.

Визнаючи, що є суттєва різниця між політичними системами і реаліями в Україні, Росії і Білорусі, Парламентська асамблея НАТО вважає, що в усіх трьох державах погіршуються демократичні стандарти. Представники асамблеї закликали ці країни розслідувати виборчі порушення і зміцнити верховенство права.
Лучіо Малан
Лучіо Малан

Попри обмежені повноваження, Парламентська асамблея НАТО має бути частиною міжнародних голосів, які закликають дотримуватись демократичних принципів сусідні з НАТО держави. Про це заявив автор проекту резолюції «Майбутнє демократії у східних сусідів», депутат з Італії Лучіо Малан.

«Схвалення резолюції – це, можливо, небагато, але посилає сигнал сміливим правозахисникам та активістам громадянського суспільства про те, що їх не забули. Вони, так само як і реформатори, які відіграють інституційну роль, мають моральну підтримку міжнародної демократичної спільноти, яку ми представляємо тут, на цій Асамблеї», – наголосив Лучіо Малан.

Парламентська асамблея НАТО вказала на проблеми у мажоритарних округах в Україні і висловила стурбованість через збільшення порушень вже після виборів. При цьому в резолюції мовиться, що саме голосування 28 жовтня в Україні «провели добре».

Народний депутат Олег Зарубінський із фракції Народної партії, який на останніх виборах балотувався і пройшов до Верховної Ради за списком Партії регіонів, у коментарі Радіо Свобода назвав резолюцію «спокійною». Він також привітав заклик розслідувати виборчі порушення.
Порушення були, ніхто від цього не відхрещується, більше того, порушення були з різних боків
Олег Зарубінський

«Мені здається, що це справедливо, хоча б зважаючи на те, що за тиждень до того, як це в резолюції було зазначено, у Верховній Раді була створена спеціальна слідча комісія, щоб розібратися, бо порушення були, ніхто від цього не відхрещується, більше того, порушення були з різних боків», – зауважив Зарубінський.

Задоволений документом Парламентської асамблеї НАТО і голова української делегації в Празі, заступник голови фракції «БЮТ-«Батьківщина» Андрій Шкіль (він програв вибори до нового парламенту – ред.).

«Я подякував панові Малану за глибоку, вдумливу і абсолютно об’єктивну резолюцію. Останні вибори – це насправді найбільша загроза українській демократії – пересмикування результатів, зловживання», – сказав Андрій Шкіль.

Російський політик: «Ви штовхаєте нас до диктатури»

Крім виборчих порушень, резолюція Парламентської асамблеї НАТО також закликає Україну, Білорусь і Росію негайно звільнити «політичних в’язнів».

Проти такого формулювання у понеділок рішуче виступила російська делегація, яка наголошує, що долю в’язнів вирішує не виконавча влада, а суди.

Голова комітету з оборони і безпеки Ради Федерації (верхньої палати парламенту Росії) Віктор Озеров з цього приводу заявив у Празі: «Як сьогодні голова уряду чи президент Росії, виконуючи вимогу резолюції, має випустити «політичних в’язнів»? До речі, подайте список, будь-ласка, щоб ми знали. Ви самі так штовхаєте нас до диктатури, а не до демократії».

Конкретних імен, кого варто звільнити, у празькій резолюції немає.

Народний депутат Олег Зарубінський у коментарі Радіо Свобода з цього приводу зауважив: «Може, в Білорусі є політичні в’язні, я не знаю, кого це стосувалося. Ніхто не сказав, що в Україні є політичні в’язні».

Зарубінський також розкритикував НАТО за те, що там «порушили логіку групування країн», зарахувавши до Східного партнерства Росію, хоча, за визначенням Європарламенту, ця категорія стосується лише України, Грузії, Вірменії, Білорусі, Молдови та Азербайджану.
Якщо лідер партії сидить в тюрмі, то це не вільне змагання
Лучіо Малан

Автор проекту резолюції Лучіо Малан у виступі на загальній дискусії визнав проблему з узагальненнями в тексті резолюції і, більше не пояснивши, додав, що рекомендації не стосуються рівною мірою всіх трьох країн. Разом з тим в інтерв’ю Радіо Свобода, коментуючи становище в Україні, італійський політик наголосив: «Справедливі вибори – це не тільки момент, коли люди голосують, це також середовище, наскільки доступними є ЗМІ, особливо наскільки вільними є політики. Якщо лідер партії сидить в тюрмі, то це не вільне змагання».
Андерс Фоґ Рамуссен
Андерс Фоґ Рамуссен

У НАТО занепокоєні арештами в Грузії

Водночас у НАТО занепокоєні, що через політику, можливо, позбавляють волі і в Грузії. Згідно з поправкою, яку додали до резолюції Парламентської асамблеї НАТО у понеділок, новий уряд Грузії мав би утриматися від політично мотивованих арештів. Спершу на засіданні комітету у неділю таке формулювання не пройшло, бо, мовляв, у Грузії делікатний перехідний період зміни влади.

Але увагу до Грузії загострив у Празі генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Рамуссен.

«Я не маю підстав приховувати, що дуже стурбований останніми подіями в Грузії, не в останню чергу через арешти політичних опонентів. Лише юридична система Грузії може розглянути ці випадки, але, звичайно, важливо, щоб у суди не було політичного втручання, і ми будемо стежити за розвитком подій дуже-дуже уважно», – наголосив генсекретар НАТО.

Минулого тижня у Грузії заарештували колишнього міністра внутрішніх справ, а перед тим міністра оборони Бачо Ахалаю, начальника Об’єднаного штабу Збройних сил Ґіорґі Каландадзе і бригадного командира Зураба Шаматаву за підозрою у службових злочинах. Останніх двох звільнили під заставу, Ахалая залишається під вартою.

Партія президента Міхеїла Саакашвілі, яка програла парламентські вибори 1 жовтня, заявляє, що йдеться про політичну розправу, прем’єр Бідзіна Іванішвілі це заперечує.

Парламентська асамблея НАТО тим часом закликала новий уряд Грузії і чинного президента продовжити програму реформ та забезпечити «ефективне співіснування» до президентських виборів, які мають відбутися восени 2013 року.
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG