Доступність посилання

ТОП новини
13 листопада 2019, Київ 14:01

Єдиний демографічний реєстр: що це і навіщо воно українцям?


Київ – Закон про демографічний реєстр, який набув чинності 6 грудня і передбачає запровадження в Україні біометричних паспортів, потребує внесення поправок. На цьому наголошують експерти. За їхніми словами, є положення, від яких взагалі треба відмовитися, а є й такі, які варто деталізувати, щоб уникнути подальшої правової колізії. Зокрема, кажуть фахівці, донині незрозумілим є перелік даних, які вноситимуться у Єдиний демографічний реєстр.

Ухвалення парламентом і підписання Президентом закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» супроводжувалися хвилями і схвалення, і протесту. Запровадження біометричних паспортів гостро розкритикували, наприклад, представники деяких релігійних об’єднань.

Натомість у провладній парламентській більшості наголошували: такого закону від України вимагає Європейський Союз, із яким офіційний Київ так прагне спрощеного візового режиму. Щоправда, цю тезу спростували у самому представництві України у Брюсселі. Окрім того, певні пояснення змушені були робити й у МЗС України.

Зауваження ж експертів і правозахисників зосереджувалися на питанні: а чи гарантуватиме держава захист усієї тієї кількості даних, які про громадян збере Єдиний демографічний реєстр, створення якого передбачає закон?

Автор закону, народний депутат шостого скликання Василь Грицак раніше запевнив, що ніякої загрози немає. «Вся база даних про фізичних осіб, громадян України, яка буде в реєстрі, охороняється державою. Вся база даних охороняється гарантіями закону про захист персональних даних», – сказав він в ефірі Радіо Свобода.

Законові бракує конкретики – експерт

Нині ж фахівці наголошують: окрім глобального запитання про доступ до реєстру, яке виникає після прочитання цього закону, є й низка інших, дрібніших.

Наприклад, увагу привертає сьома стаття. Олександр Сушко, експерт Інституту євроатлантичного співробітництва, каже, що положення має містити вичерпний перелік даних, якими володітиме реєстр. Наразі, за його словами, конкретика відсутня.

«Тут же ми бачимо в пункті 13-му можливість внесення «додаткових і інших даних», і саме цей пункт 13 статті 7 має бути однозначно вилучений, тому що він передбачає внесення до реєстру потенційно невичерпного переліку інформації з так званих відомчих інформаційних систем», – зазначає він.

Окрім того, експерти критикують 35-у статтю, якою запроваджується так звана картка мігранта. Аналітики вказують на те, що українське законодавство взагалі не визначає правового статусу мігранта, тож немає ніяких правових підстав для визначення категорії осіб, яким цей документ має видаватися.

Експерти також наголошують на необхідності скоригувати тлумачення понять «розпорядник реєстру» та «уповноважений орган». «У чинній редакції закону обидва суб’єкти є органами «з питань реалізації державної політики у сферах міграції, у тому числі протидії нелегальній міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів», що спричинятиме плутанину з ідентифікацією вказаних органів», – пишуть аналітики у своїй оцінці закону.

Проблем із захистом персональних даних не уникнути?

Закон спричинив критику і Державної служби з питань захисту персональних даних. Заступник голови відомства Володимир Козак вказує на те, що проблеми можуть виникнути щонайменше через відсутність чіткого визначення мети створення Єдиного демографічного реєстру.

Окрім того, за його словами, деякі положення закону вступатимуть у протиріччя з вимогами закону про захист персональних даних.
Потрібен баланс між інтересами держави і правами особи
Володимир Козак

«Ми розуміємо потребу того, що в державі має бути правильна система управління ідентифікацією людей. Але потрібен баланс між інтересами держави і правами особи», – заявляє Володимир Козак.

Демографічний реєстр – один із різновидів поточного обліку населення, який охоплює як окремих осіб, так і, наприклад, громади. Водночас, як наголосила зокрема професор Ірина Прибиткова, нині такі реєстри поширені переважно в державах із невеликою кількістю населення.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG