Київ – Приїжджати що два тижні із різних куточків України змушені ВІЛ-позитивні пацієнти клініки «Лавра». І боятися – а раптом цього разу ліків не вистачить. Через помилку в документації скасовано результати тендеру на закупку препаратів для клініки. Тим часом представники Національної академії медичних наук запевняють: закуплених минулого року ліків вистачить ще на два місяці, а за цей час встигнуть провести новий тендер.
Дмитро повинен приймати по три таблетки на добу. Він – ВІЛ-позитивний пацієнт клініки «Лавра» інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Громашевського. Раніше, щоб отримати свої пігулки і здати аналізи, він приїжджав із Кіровограда до Києва кожного місяця. Тепер приїжджає що два тижні. Йому сказали: ліків може не вистачити.
«Якщо я не буду приймати ліки, я помру, – говорить чоловік. – І це буде повільна смерть, у мене почнуть знищуватися клітини, що відповідають за імунітет. Це злочин – те, що зараз робить влада».
Поряд із Дмитром інший пацієнт – із Черкас. У клініці «Лавра» лікуються люди, яким не можуть надати необхідну допомогу в регіонах. Щоб дістатися сюди, багатьом із них доводиться долати по кількасот кілометрів.
Наприкінці минулого року провели державні тендери на закупівлю ліків для клініки. Однак в останній момент виявилось, що документи переможця тендеру оформлені неправильно. Препарати не купили, а директор клініки подав заяву на звільнення.
За словами віце-президента Національної академії медичних наук Валерія Запорожана, гроші – а це 13 мільйонів гривень – були розподілені серед інших інститутів і пішли на медикаменти для інших хворих.
«Коли стало ясно, що тендери зриваються і гроші повинні повернутися до бюджету, президія Академії наук прийняла рішення перерозподілити їх на інші категорії хворих. Однак подальші виплати ті інститути, що отримали гроші тоді, передадуть їх цьому інститутові», – зазначає він.
Зараз у клініці є препарати, яких вистачить для трохи більше ніж півтора тисяч ВІЛ-позитивних пацієнтів приблизно на два місяці, зазначає він. За цей час, переконаний Запорожан, встигнуть провести новий тендер і купити необхідне.
Бачимо, що клініка не потрібна нікому – громадський активіст
Неясно, куди поділись 13 мільйонів і як так просто вдалося перерозподілити кошти з бюджету, коли щодо державних тендерів є чітка і доволі складна процедура, зауважує Володимир Жовтяк, голова координаційної ради Всеукраїнської мережі людей, які живуть із ВІЛ.
«У нас є найкраща клініка в Україні, де є команда лікарів, які знають, як допомогти ВІЛ-позитивним пацієнтам. Але, як ми бачимо, ця клініка не потрібна нікому. Крім лікарів, які попри все продовжують свою справу, і хворих, які, власне, хочуть вижити», – обурюється активіст.
Окрім негараздів із поставками препаратів, у «Лаври» є ще одна проблема: у неї хочуть забрати приміщення, нагадує Жовтяк. Представники Академії наук тим часом заперечують заяви про «виселення» пацієнтів, а говорять про «переселення» – у більш зручні та нові приміщення.
За однією із вказаних адрес звернулись журналісти Радіо Свобода – на вулиці Галицькій, до якої від найближчого метро можна дістатися приблизно за годину. Там дійсно ведуться будівельні роботи. Однак присутній на місці представник підрядника Віктор Степура каже, що ні про яких ВІЛ-позитивних у проектній документації не сказано. Корпус будують, але для інших хворих. Та й ліжок там буде всього 42 – всю клініку не переселиш.
Дмитро повинен приймати по три таблетки на добу. Він – ВІЛ-позитивний пацієнт клініки «Лавра» інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Громашевського. Раніше, щоб отримати свої пігулки і здати аналізи, він приїжджав із Кіровограда до Києва кожного місяця. Тепер приїжджає що два тижні. Йому сказали: ліків може не вистачити.
Якщо я не буду приймати ліки, я помру. І це буде повільна смерть.
«Якщо я не буду приймати ліки, я помру, – говорить чоловік. – І це буде повільна смерть, у мене почнуть знищуватися клітини, що відповідають за імунітет. Це злочин – те, що зараз робить влада».
Поряд із Дмитром інший пацієнт – із Черкас. У клініці «Лавра» лікуються люди, яким не можуть надати необхідну допомогу в регіонах. Щоб дістатися сюди, багатьом із них доводиться долати по кількасот кілометрів.
Наприкінці минулого року провели державні тендери на закупівлю ліків для клініки. Однак в останній момент виявилось, що документи переможця тендеру оформлені неправильно. Препарати не купили, а директор клініки подав заяву на звільнення.
За словами віце-президента Національної академії медичних наук Валерія Запорожана, гроші – а це 13 мільйонів гривень – були розподілені серед інших інститутів і пішли на медикаменти для інших хворих.
«Коли стало ясно, що тендери зриваються і гроші повинні повернутися до бюджету, президія Академії наук прийняла рішення перерозподілити їх на інші категорії хворих. Однак подальші виплати ті інститути, що отримали гроші тоді, передадуть їх цьому інститутові», – зазначає він.
Зараз у клініці є препарати, яких вистачить для трохи більше ніж півтора тисяч ВІЛ-позитивних пацієнтів приблизно на два місяці, зазначає він. За цей час, переконаний Запорожан, встигнуть провести новий тендер і купити необхідне.
Бачимо, що клініка не потрібна нікому – громадський активіст
Неясно, куди поділись 13 мільйонів і як так просто вдалося перерозподілити кошти з бюджету, коли щодо державних тендерів є чітка і доволі складна процедура, зауважує Володимир Жовтяк, голова координаційної ради Всеукраїнської мережі людей, які живуть із ВІЛ.
У нас є найкраща клініка в Україні, де є команда лікарів, які знають, як допомогти ВІЛ-позитивним пацієнтам.Володимир Жовтяк
«У нас є найкраща клініка в Україні, де є команда лікарів, які знають, як допомогти ВІЛ-позитивним пацієнтам. Але, як ми бачимо, ця клініка не потрібна нікому. Крім лікарів, які попри все продовжують свою справу, і хворих, які, власне, хочуть вижити», – обурюється активіст.
Окрім негараздів із поставками препаратів, у «Лаври» є ще одна проблема: у неї хочуть забрати приміщення, нагадує Жовтяк. Представники Академії наук тим часом заперечують заяви про «виселення» пацієнтів, а говорять про «переселення» – у більш зручні та нові приміщення.
За однією із вказаних адрес звернулись журналісти Радіо Свобода – на вулиці Галицькій, до якої від найближчого метро можна дістатися приблизно за годину. Там дійсно ведуться будівельні роботи. Однак присутній на місці представник підрядника Віктор Степура каже, що ні про яких ВІЛ-позитивних у проектній документації не сказано. Корпус будують, але для інших хворих. Та й ліжок там буде всього 42 – всю клініку не переселиш.
