Доступність посилання

ТОП новини
15 листопада 2019, Київ 10:08

Українські спортсмени обурені тим, що МОК хоче виключити боротьбу з Олімпіад


Прага – Міжнародний олімпійський комітет готовий виключити всі види спортивної боротьби з переліку олімпійських видів спорту. Про це МОК повідомив 12 лютого. Йдеться про можливе виключення боротьби з олімпійської програми вже на Олімпіаді 2020 року. Остаточне рішення мають ухвалити у вересні в Буенос-Айресі на конкурентній основі із сімома іншими видами спорту (йдеться, зокрема, про бейсбол, карате, ушу, сквош), які претендують на місце в олімпійському переліку. Спортсмени-борці в Україні обурені такою перспективою і нагадують, що боротьба відома ще з перших грецьких олімпіад.

Рішення МОК викликало особливо гострі реакції на пострадянському просторі, де спортсмени-борці досягали значних успіхів на Олімпіадах. Представники цього виду спорту в Україні вважають, що це може бути болючим ударом по принципах олімпійського руху взагалі.
Ті псевдо-причини, які висунуті під час таємного голосування членів МОК – вони віддають блюзнірством, огидністю, дивовижністю
Ельбрус Тедеєв

Олімпійський чемпіон із вільною боротьби Афін (2004), неодноразовий чемпіон світу, нині депутат Верховної Ради України від Партії регіонів Ельбрус Тедеєв в інтерв’ю Радіо Свобода сказав: «Ми відреагували на таке рішення дуже емоційно. Оці всі пункти, котрими МОК аргументує те, що наш вид спорту не відповідає критеріям олімпійського руху, олімпійським дисциплінам, не відповідають дійсності… Ті критерії, і ті псевдо-причини, які висунуті під час таємного голосування членів МОК – вони звичайно віддають блюзнірством, огидністю, дивовижністю. Ми такого голосування не приймаємо, ми проти такого ведення олімпізму».

Спортсмени пострадянського простору підозрюють, що це – удар по їхніх країнах

Ельбрус Тедеєв також не виключив, що однією з причин такої пропозиції МОК може бути «роздратування певних осіб тим, що часто більшість медалей у боротьбі виграють якраз представники пострадянських країн». Такої ж думки і президент російської Федерації спорту з боротьби Михайло Маміашвілі.

Так, росіяни виграли в Лондоні на останній Олімпіаді 2012 року 11 медалей із 82-х саме у боротьбі, Азербайджан – 14 із 26 , Вірменія – 6 із 12, Грузія – 11 із 21, також у боротьбі. Щоправда, Україна здобула в Лондоні лише срібло у вільній боротьбі (Валерій Андрійців).

Ірина Мерлені, олімпійська чемпіонка з вільної боротьби в Афінах (2004) і призер Олімпіади в Пекіні (2008), тепер у Києві проводить турнір з боротьби свого імені серед підлітків (хлопців і дівчат). Вона також відповідає в НОК України за боротьбу і сподівається, що МОК все ж не піде на виключання боротьби з програми Олімпіад.
Боротьба – це із споконвіків найцікавіший вид спорту, найбільш видовищний
Ірина Мерлені

«Це рішення все ж таки помилкове. І думаю, що МОК це зрозуміє, тому що вільна боротьба – дуже перспективний, дуже цікавий, дуже молодий, і разом з тим, вже дуже древній вид спорту. Ми всі пам’ятаємо, що ще колись за древніх греків, коли проводилися перші Олімпійські ігри, то тоді брали участь всього лише три види спорту – легка атлетика (біг, диск) і боротьба. Вже потім пішли – і гімнастика, і плавання… Боротьба – це із споконвіків найцікавіший вид спорту, найбільш видовищний», – зауважила Мерлені Радіо Свобода.

Експерти також не виключають, що однією з причин такої пропозиції МОК щодо боротьби може бути незначна присутність в керівництві Комітету саме представників боротьби, як виду спорту.

У четвер Національний олімпійський комітет і українські спортсмени-борці, як повідомив Ельбрус Тедеєв Радіо Свобода, проведуть у Києві прес-конференцію, де будуть протестувати проти такої пропозиції Міжнародного олімпійського комітету.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Дивитись коментарі (1)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG