«Усе куплено, продано і загрузло в корупції» – експерт про курорти мінвод Львівщини
Львів – Цілюща вода вже не одне століття манить людей на курорти мінеральних вод для купелі, пиття, на грязелікування у різні куточки світу. З-понад півтисячі джерел мінеральної води України понад сотня розташована на Львівщині. Однак забруднення, незаконні забудови і незаконне використання піщаних кар’єрів cтали загрозою для джерел мінеральної води.
Наприкінці XVI століття у Галичині було збудовано першу водолікарню – санаторій «Любінь Великий». На цілющі сірководневі ванни, оповідають, приїжджав навіть австрійський цісар Франц-Йосиф. Вода із високим вмістом сірководню добре сприяє лікуванню кістково-суглобної системи, серцево-судинних захворювань, хвороб нервової системи. Через кілька десятиліть було виявлено сірководневі джерела у Шклі, на Яворівщині, і тут виросла нова водолікарня, а вже на початку ХІХ століття бальнеологічний курорт з’явився і в Немирові, куди полюбляло приїхати панство звідусіль, щоб прийняти сірководневі купелі і прогулятись сосновим лісом. На сьогодні всі три курорти потребують капіталовкладень. У Шклі санаторій під загрозою через незаконне використання піщаного кар’єру, внаслідок чого утворились провалля і спостерігалось зниження рівня мінеральних вод.
Трускавець, Моршин і Східниця – визнані курорти й поза межами України, але ще донині у багатьох санаторіях панує радянський сервіс. Трускавець виріс завдяки «Нафтусі», яку відкрив львівський хімік і аптекар Теодор Торосевич у першій половині ХІХ століття. Все своє свідоме життя присвятив Омелян Стоцький, щоб доказати цілющі властивості джерел мінеральних вод у Східниці, і був чи не єдиним, хто вірив у східницьку «Нафтусю», яку знайшов у лісі у 1956 році. Але й гадки науковець не мав, що у ХХІ столітті за східницькі джерела розгорнеться «війна». У Східниці – 30 джерел мінеральних вод, у Трускавці – вісім і тут монополію на продаж «Нафтусі», як не парадоксально, має ЗАТ «Трускавецькурорт», бювети перебувають у його власності.
Усі мінеральні ресурси, як це й передбачено у законодавстві, мають бути у державній власності, наголошує Ірина Койнова, доцент кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи Львівського національного університету імені Франка, автор численних статей про ситуацію з бальнеологічними ресурсами.
«У законах все прописано, але не завжди відбувається дотримання цих норм і важко руйнувати споруду заднім числом, коли вона збудована, чи відновити ліс у парку «Сколівські Бескиди». Населення і місцеві органи мають бути зацікавлені у збереженні місцевості. Бо це для населення робота, розвиток інфраструктури. Тому місцева громада має бути зацікавлена у збереженні довкілля курорту. Така практика є у Європі», – каже науковець.
За знищення території відповідальності не несе ніхто
Незаконне будівництво у санітарній зоні у курортних містечках, вирубування зелених насаджень, проблема забруднення й засмічення територій, відсутність якісної очистки каналізаційних стоків, загазованість Трускавця і Великого Любліна – все це, за словами Ірини Койнової, шкодить курортним містечкам і селищам.
«Туристи просто туди не захочуть їхати. Наразі загрози якості мінеральної води немає.У Трускавці, Моршині, Східниці використовують невелику частку наявних запасів, є більше потужностей, можливостей, але з сучасним підходом до використання: з хаотичністю забудови, з розвитком інфраструктури без обґрунтування системи поводження з відходами побутовими або без охорони водних поверхневих ресурсів – вони як курорти втратять свої оздоровчі принади, бо не лише вода, але й природа, повітря оздоровлюють», – наголошує Ірина Койнова.
Для прикладу, вирубування лісу на околицях Східниці призвело до того, що незаконно будують на території національного природного парку «Сколівські Бескиди», наголосив Павло Барнацький, громадський діяч, який займається проблемами Східниці. Одна з приватних структур хоче привласнити східницькі джерела, конфлікт затягнувся на роки, а тим часом нищаться джерела, ніхто їх не контролює і не перевіряє якість води, будуються дороги у лісі і будинки у санітарній зоні,обурюється Павло Барнацький.
«Практично ніхто не несе серйозної відповідальності за знищення джерел. Ніхто не дивиться за санітарними зонами, йде хаотична забудова. Все куплено, продано і загрузло у шаленій корупції», – каже він.
Чи надалі вирубуватимуть ліси? Викидатимуть сміття у річки, з’являтимуться нові несанкціоновані сміттєзвалища? Який контроль здійснюватиметься за джерелами? Запасів мінеральних вод на Львівщині, за підрахунками науковців, вистачить не на одне покоління. Але чи збережуться бальнеологічні курорти для майбутніх поколінь, якою буде якість мінеральної води – залежить від ставлення до природи.
В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.
