Учені знайшли ще дві планети, на яких можливе життя. Вони розташовані приблизно в 1200 світлових років від Землі і обертаються навколо зірки Kepler-62. А от ті, хто хоче заселити планету Сонячної системи – Марс – вже може подавати заявки. Проект Mars one розпочав прийом відеороликів потенційних учасників реаліті-шоу, яке має зніматися в першій людській колонії на Марсі з 2023 року. Наука цього тижня також обговорює штам кишкової палички, яка може виробляти дизпаливо та те, як можна зробити кар’єру в мурашнику.
Вчені, які працюють на телескопі «Кеплер» Американського космічного агентства, знайшли планети, які є найбільш придатними для життя з усіх відомих людству. Про це вони оголосили у виданнях Science і Astrophysical Journal. Таким чином перелік придатних до життя 700 планет, відкритих із 1995 року, поповнився ще двома. Дві планети обертаються навколо однієї зірки – Kepler-62, розташованої приблизно в 1200 світлових років від Землі в сузір’ї Ліри.
«Я б хотів оголосити, що ці планети трохи більші за Землю, розташовані на такій відстані від своєї батьківської зірки, що могли би бути придатними для життя. Сама зірка розміром як дві третини сонця, її світність в 5 разів менша однак вона старша ніж Сонце», – говорить Вільям Боруцкі, провідний вчений із Ames Research центру НАСА.
Однак, щоб з’ясувати, чи на цих планетах дійсно є вода, потрібні більш потужні телескопи, ніж телескоп «Кеплер» (який був створений спеціально для пошуку екзопланет).
«Вивчення того, що таке зона, придатна для заселення, ще триває. Найбільше хвилює те, що це вже не є академічним теоретизуванням. Адже ми знаходимо планети, що справді пасують до цих моделей. Ми справді можемо випробувати наше розуміння того, що відбувається, і це захоплює», – каже Томас Барклі, астроном з Інституту екологічних досліджень Каліфорнії.
Реаліті-шоу, зняте на Марсі
На початку цього тижня (21 квітня) приватний космічний проект, який має на меті заснувати першу постійну колонію на Марсі почав відбір учасників довічної експедиції на планету. Ще до початку офіційного відбору потенційні учасники (а серед них, зокрема і українець Дмитро Носов) вже подали понад 10 тисяч заявок. До липня 2013 року організація розраховує зібрати близько мільйона заявок у вигляді відеороликів тривалістю в одну хвилину.
До липня 2015-го організатори відберуть 24 кандидати в астронавти, які наступні сім років будуть готуватися до майбутнього польоту в командах по чотири людини. Вартість першого польоту проект Mars One оцінює приблизно в 6 мільярдів доларів. Велику частину цієї суми організатори розраховують залучити через продаж прав на трансляцію глобального реаліті-шоу, яке розпочнеться вже на етапі відбору учасників.
Проект, що базується в Нідерландах, ставить своїм завданням до 2023 року здійснити пілотовану експедицію на Марс. Чотири астронавти проекту стануть першими марсіанськими колоністами і проведуть залишок життя в марсіанському поселенні, яке буде побудовано для них автоматами, відправленими на Марс завчасно.
Мурашки можуть робити кар’єру
Дослідники з Лозаннського університету (Швейцарія) з’ясували, що з віком мурахи змінюють вид діяльності. Вчені спостерігали за «кар’єрою» робочих мурах в колонії Camponotus fellah. Вони слідкували за переміщеннями кожної мурашки, а також за її взаєминами з іншими особинами за допомогою комп’ютерних міток із унікальним штрихкодом. Комп’ютер автоматично розпізнавав ці теги і записував позицію комахи два рази на секунду.
Після аналізу переміщень і соціальних контактів всіх мурах (а за 41 день експерименту контактів, наприклад, накопичилося 9,4 мільярда) виявилося, що всередині робочої касти є своєрідні спеціалізації. 40% робітників проводили весь час із маткою і її потомством, 30% добували їжу, інші ж працювали прибиральниками.
При цьому обов’язки у кожної мурахи з віком змінювалися. Як пишуть дослідники в журналі Science, робітники-няньки були наймолодшими, прибиральники – старші, а «добувачі» – ще старші. Тобто зазвичай робоча мураха міняла спеціалізації: від няньки до добувача. Водночас саме такий кар’єрний ріст не був строго обов’язковим: за словами Даніелли Мерш, яка проводила цей експеримент, серед няньок траплялися і досить старі особини, а серед добувачів, навпаки, молодь. Крім того, мурахи різних професій тримаються своєї компанії і практично не контактують з іншими. Такий поділ, на думку вчених, потрібен, наприклад, для запобігання епідеміям.
Втім, автори, поки не готові робити занадто глобальні висновки, а в найближчому майбутньому мають намір провести подібні спостереження за іншими видами мурах. Крім того, вчених цікавить питання, як відбувається зміна спеціалізації і чи впливає попередня професія на час і процедуру такої «перекваліфікації».
Кишкову паличку навчили виробляти дизельне пальне
Британські біотехнологи створили штам кишкової палички, який може виробляти речовини, які не відрізняються за своїми якостями від дизпалива у звичайних автомобілях. Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
«Виробництво біопалива, сумісного з сучасними автомобілями, було головною метою цього проекту. Заміна традиційного дизпалива на його «зелений» аналог стане великим кроком на шляху до зниження всіх викидів парникових газів на 80% до 2050 року. Енергетичні апетити світу ростуть, і пальне, що не залежить від цін на нафту і політичної кон’юнктури, є вкрай привабливою метою», – заявив Джон Лав (John Love) із університету Ексетера (Великобританія).
Лав і його колеги змогли перетворити звичайну кишкову паличку (Escherichia coli) на «фабрику» дизельного пального, вставивши в її ДНК кілька генів інших бактерій і фрагменти геному камфорного дерева. Ці гени були потрібні біотехнологам для розщеплення жирів, найбільш близьких за хімічним складом до вуглеводнів у бензині і дизпаливі.
Вчені, які працюють на телескопі «Кеплер» Американського космічного агентства, знайшли планети, які є найбільш придатними для життя з усіх відомих людству. Про це вони оголосили у виданнях Science і Astrophysical Journal. Таким чином перелік придатних до життя 700 планет, відкритих із 1995 року, поповнився ще двома. Дві планети обертаються навколо однієї зірки – Kepler-62, розташованої приблизно в 1200 світлових років від Землі в сузір’ї Ліри.
«Я б хотів оголосити, що ці планети трохи більші за Землю, розташовані на такій відстані від своєї батьківської зірки, що могли би бути придатними для життя. Сама зірка розміром як дві третини сонця, її світність в 5 разів менша однак вона старша ніж Сонце», – говорить Вільям Боруцкі, провідний вчений із Ames Research центру НАСА.
Однак, щоб з’ясувати, чи на цих планетах дійсно є вода, потрібні більш потужні телескопи, ніж телескоп «Кеплер» (який був створений спеціально для пошуку екзопланет).
«Вивчення того, що таке зона, придатна для заселення, ще триває. Найбільше хвилює те, що це вже не є академічним теоретизуванням. Адже ми знаходимо планети, що справді пасують до цих моделей. Ми справді можемо випробувати наше розуміння того, що відбувається, і це захоплює», – каже Томас Барклі, астроном з Інституту екологічних досліджень Каліфорнії.
Реаліті-шоу, зняте на Марсі
На початку цього тижня (21 квітня) приватний космічний проект, який має на меті заснувати першу постійну колонію на Марсі почав відбір учасників довічної експедиції на планету. Ще до початку офіційного відбору потенційні учасники (а серед них, зокрема і українець Дмитро Носов) вже подали понад 10 тисяч заявок. До липня 2013 року організація розраховує зібрати близько мільйона заявок у вигляді відеороликів тривалістю в одну хвилину.
До липня 2015-го організатори відберуть 24 кандидати в астронавти, які наступні сім років будуть готуватися до майбутнього польоту в командах по чотири людини. Вартість першого польоту проект Mars One оцінює приблизно в 6 мільярдів доларів. Велику частину цієї суми організатори розраховують залучити через продаж прав на трансляцію глобального реаліті-шоу, яке розпочнеться вже на етапі відбору учасників.
Проект, що базується в Нідерландах, ставить своїм завданням до 2023 року здійснити пілотовану експедицію на Марс. Чотири астронавти проекту стануть першими марсіанськими колоністами і проведуть залишок життя в марсіанському поселенні, яке буде побудовано для них автоматами, відправленими на Марс завчасно.
Мурашки можуть робити кар’єру
Дослідники з Лозаннського університету (Швейцарія) з’ясували, що з віком мурахи змінюють вид діяльності. Вчені спостерігали за «кар’єрою» робочих мурах в колонії Camponotus fellah. Вони слідкували за переміщеннями кожної мурашки, а також за її взаєминами з іншими особинами за допомогою комп’ютерних міток із унікальним штрихкодом. Комп’ютер автоматично розпізнавав ці теги і записував позицію комахи два рази на секунду.
Після аналізу переміщень і соціальних контактів всіх мурах (а за 41 день експерименту контактів, наприклад, накопичилося 9,4 мільярда) виявилося, що всередині робочої касти є своєрідні спеціалізації. 40% робітників проводили весь час із маткою і її потомством, 30% добували їжу, інші ж працювали прибиральниками.
При цьому обов’язки у кожної мурахи з віком змінювалися. Як пишуть дослідники в журналі Science, робітники-няньки були наймолодшими, прибиральники – старші, а «добувачі» – ще старші. Тобто зазвичай робоча мураха міняла спеціалізації: від няньки до добувача. Водночас саме такий кар’єрний ріст не був строго обов’язковим: за словами Даніелли Мерш, яка проводила цей експеримент, серед няньок траплялися і досить старі особини, а серед добувачів, навпаки, молодь. Крім того, мурахи різних професій тримаються своєї компанії і практично не контактують з іншими. Такий поділ, на думку вчених, потрібен, наприклад, для запобігання епідеміям.
Втім, автори, поки не готові робити занадто глобальні висновки, а в найближчому майбутньому мають намір провести подібні спостереження за іншими видами мурах. Крім того, вчених цікавить питання, як відбувається зміна спеціалізації і чи впливає попередня професія на час і процедуру такої «перекваліфікації».
Кишкову паличку навчили виробляти дизельне пальне
Британські біотехнологи створили штам кишкової палички, який може виробляти речовини, які не відрізняються за своїми якостями від дизпалива у звичайних автомобілях. Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
«Виробництво біопалива, сумісного з сучасними автомобілями, було головною метою цього проекту. Заміна традиційного дизпалива на його «зелений» аналог стане великим кроком на шляху до зниження всіх викидів парникових газів на 80% до 2050 року. Енергетичні апетити світу ростуть, і пальне, що не залежить від цін на нафту і політичної кон’юнктури, є вкрай привабливою метою», – заявив Джон Лав (John Love) із університету Ексетера (Великобританія).
Лав і його колеги змогли перетворити звичайну кишкову паличку (Escherichia coli) на «фабрику» дизельного пального, вставивши в її ДНК кілька генів інших бактерій і фрагменти геному камфорного дерева. Ці гени були потрібні біотехнологам для розщеплення жирів, найбільш близьких за хімічним складом до вуглеводнів у бензині і дизпаливі.
