Cтуденти останнього курсу Коркоранського коледжу мистецтва та дизайну цими днями готуються до випуску і показують свої дипломні роботи. Цей, розташований в американській столиці, заклад – один із найстаріших в країні коледжів мистецтва. Роботи цьогорічних випускників представлено на спеціальній виставці, з експонатів якої вже тепер можна зробити висновки про майбутнє сучасного мистецтва.
Ґебріел Мілан, використавши метал, створив семигранну скульптуру, яку назвав ліра, на честь семиструнного древнього грецького інструменту. Він каже:
«Кожна грань має відповідну чутливість. Опершись на будь-яку з них у певному місці, можна створювати різні звуки».
Ґебріел – один з понад вісімдесяти студентів, які цього року закінчують Коркоранський коледж мистецтва та дизайну у Вашингтоні. Його скульптура – музичний інструмент, частина студентської виставки під красномовною назвою «Наступний».
Джейсон Такер представляє студентам та викладачам свій незвичний проект. Його композиція – виклик тій частині суспільства, яка не сприймає людей нетрадиційної орієнтації. Джейсон гомосексуаліст, яких нерідко називають словом фаґот, що набрало негативного змісту, однак в оригіналі означає в’язка. Він пояснює:
«Це слово в оригіналі означає в’язанку палок. Тож я назбирав палок вагою мого тіла і зібрав їх до купи. Я вирішив використати слово, яким мене називали, слово, яке стало епітетом, і перетворити його на щось чудове».
Хоча на виставці представлене традиційне мистецтво, домінують тут твори створені за допомогою сучасних технологій. Це ознака часу, каже Енді Ґрандберґ, декан коледжу мистецтва та дизайну:
«З кожним роком ми бачимо все більше відео-проектів, все більше студентів застосовують цифрові технології, загалом мистецтво рухається у цьому напрямку.
Один з таких, цифрових проектів представляє студентка Кейлін Джексон:
«Це проект, в якому люди беруть участь особисто. Я прошу відвідувачів послухати музику через бездротові навушники і висловити свої почуття за допомогою різнокольорових ліхтариків. Їхні рухи я записую за допомогою фотографії».
Як завжди, мистецтво не залишається осторонь політики. Роберт Яї, родом з Південної Кореї. На цій виставці він представляє кілька малюнків, включно з портретами лідера Північної Кореї Кім Чен Ина.
«Моя експозиція називається маски. У наш час, де б ви не заходились, люди вдягають маски. Цю ідею я зобразив за допомогою Північної Кореї, оскільки її мешканці зобов’язані вдягати маску і вдавати, що вони щасливі».
Кетрін Армор відповідає за академічні програми Коркоранського коледжу. Побачене на виставці вселяє їй оптимізм щодо майбутнього її студентів.
«У наш час мистецька освіта все більше робить наголос на науці та технологіях. Однак, мені приємно побачити, що ці студенти розуміють важливу роль творчості, розуміють, що вміння вирішувати проблеми, мотивувати себе, виявляти наполегливість, надзвичайно важливі якості для нового покоління».
Коледж імені його засновника Вільяма Коркорана, єдиний акредитований митецький навчальний заклад у Вашингтоні. Протягом року мистецьку освіту тут здобуває понад шістсот студентів.
Ґебріел Мілан, використавши метал, створив семигранну скульптуру, яку назвав ліра, на честь семиструнного древнього грецького інструменту. Він каже:
«Кожна грань має відповідну чутливість. Опершись на будь-яку з них у певному місці, можна створювати різні звуки».
Ґебріел – один з понад вісімдесяти студентів, які цього року закінчують Коркоранський коледж мистецтва та дизайну у Вашингтоні. Його скульптура – музичний інструмент, частина студентської виставки під красномовною назвою «Наступний».
Джейсон Такер представляє студентам та викладачам свій незвичний проект. Його композиція – виклик тій частині суспільства, яка не сприймає людей нетрадиційної орієнтації. Джейсон гомосексуаліст, яких нерідко називають словом фаґот, що набрало негативного змісту, однак в оригіналі означає в’язка. Він пояснює:
«Це слово в оригіналі означає в’язанку палок. Тож я назбирав палок вагою мого тіла і зібрав їх до купи. Я вирішив використати слово, яким мене називали, слово, яке стало епітетом, і перетворити його на щось чудове».
Хоча на виставці представлене традиційне мистецтво, домінують тут твори створені за допомогою сучасних технологій. Це ознака часу, каже Енді Ґрандберґ, декан коледжу мистецтва та дизайну:
«З кожним роком ми бачимо все більше відео-проектів, все більше студентів застосовують цифрові технології, загалом мистецтво рухається у цьому напрямку.
Один з таких, цифрових проектів представляє студентка Кейлін Джексон:
«Це проект, в якому люди беруть участь особисто. Я прошу відвідувачів послухати музику через бездротові навушники і висловити свої почуття за допомогою різнокольорових ліхтариків. Їхні рухи я записую за допомогою фотографії».
Як завжди, мистецтво не залишається осторонь політики. Роберт Яї, родом з Південної Кореї. На цій виставці він представляє кілька малюнків, включно з портретами лідера Північної Кореї Кім Чен Ина.
«Моя експозиція називається маски. У наш час, де б ви не заходились, люди вдягають маски. Цю ідею я зобразив за допомогою Північної Кореї, оскільки її мешканці зобов’язані вдягати маску і вдавати, що вони щасливі».
Кетрін Армор відповідає за академічні програми Коркоранського коледжу. Побачене на виставці вселяє їй оптимізм щодо майбутнього її студентів.
«У наш час мистецька освіта все більше робить наголос на науці та технологіях. Однак, мені приємно побачити, що ці студенти розуміють важливу роль творчості, розуміють, що вміння вирішувати проблеми, мотивувати себе, виявляти наполегливість, надзвичайно важливі якості для нового покоління».
Коледж імені його засновника Вільяма Коркорана, єдиний акредитований митецький навчальний заклад у Вашингтоні. Протягом року мистецьку освіту тут здобуває понад шістсот студентів.
