У Харкові сильний вітер із дощем розігнав «антифашиський» мітинг на 20-й хвилині від початку. На площі «Конституції», це недалеко від міської ради, зібралося до п’яти тисяч учасників – більшість жінки-освітяни. Представники ветеранських організацій та Партії регіонів закликали мітингуючих підтримати голову обласної адміністрації Михайла Добкіна в боротьбі з українськими «націонал-фашистськими» організаціями. Крім цього, пропонують заборонити в’їзд до Європейського союзу членам партії «Свобода».
До мітингу було півтори години, а жінки з біло-блакитною символікою вже йшли на площу «Конституції». Їх цікавить де зареєструватися, чому їх так рано сюди запросили, і скільки доведеться стояти. Кореспонденту Радіо Свобода не довелося почути розмов про небезпеку від націоналістів та фашистів.
Біля входу метрополітенівської станції «Радянська» жінка запитала у чоловіка: «Ви записали восьму школу»?» А він їй у відповідь: «Безумовно. Три рази». Цікавлюся і я метою приходу на мітинг вчительки.
«Я живу в своїй країні. Мене все хвилює. Ні, я не працюю у восьмій школі. Це просто називається організація, де я працюю – «Восьма школа». Просто у нас поряд школа, і організація називається відповідно», – переконувала Любов Олександрівна.
Для багатьох учасників, які не стали говорити на мікрофон про свій вчительський фах, «антифашистський» мітинг став місцем зустрічей подруг.
«Прийшли морозива поїсти. Зустріч випускників у нас. А ми тут гуляємо, засмагаємо», – розповідали про своє мітингування вчителі різних харківських шкіл закриваючись від Радіо Свобода партійними парасольками. Поки одні викладачі тут грілися, їхній колезі стало зле.
Швидка забрала жінку, що знепритомніла від спеки. Ще одна співрозмовниця Радіо Свобода не стала приховувати, що вчителює.
«Сто сорок п’ята школа. Та хто його знає, чого сюди прийшла. Сказали прийти в наказовому порядку», – сказала вона.
«Що ми можемо сказати… І завтра я поповню армію безробітних»
На площі чоловікам довірили стояти з партійними прапорами.
А в жіночому гурті самотньо стояв комунальник. «Із Первомайська, комунальник. Нас сюди відправили, от і приїхали», – ховався від мікрофону чоловік із районного центру.
Опитані Радіо Свобода учасники «антифашистського» мітингу відмовлялися коментувати заяви прем’єр-міністра Миколи Азарова та міністра освіти Дмитра Табачника про недопустимість примусової доставки освітян на акції партії влади.
«Ох якби ви знали, що ми можемо сказати… І завтра я поповню армію безробітних», – знизує вчителька плечима.
Мітингувальники тримали плакати: «Ні, коричневі чумі», «Від націоналізму до фашизму один крок». Згадувалися прізвища Яценюка та Кличка, які, мовляв, є послідовниками «злочинної» партії Тягнибока.
Люди не дуже уважно слухали виступи ветеранського руху Харківщини та Партії регіонів. Стояли – розмовляли. А в цей час 88-річний Ігор Малицький, який під час Другої світової війни був в’язнем нацистського концтабору «Освенцім», зізнався, що поняття фашизм його не так нервує, як націоналізм. «Хто голосує за націоналізм той отримає те, що отримали німці свого часу», – сказав він.
Організаторам довелося мітинг швидко згорнути, бо почався дощ із вітром. Вчителі не приховували своєї радості – усі додому!
До мітингу було півтори години, а жінки з біло-блакитною символікою вже йшли на площу «Конституції». Їх цікавить де зареєструватися, чому їх так рано сюди запросили, і скільки доведеться стояти. Кореспонденту Радіо Свобода не довелося почути розмов про небезпеку від націоналістів та фашистів.
Біля входу метрополітенівської станції «Радянська» жінка запитала у чоловіка: «Ви записали восьму школу»?» А він їй у відповідь: «Безумовно. Три рази». Цікавлюся і я метою приходу на мітинг вчительки.
«Я живу в своїй країні. Мене все хвилює. Ні, я не працюю у восьмій школі. Це просто називається організація, де я працюю – «Восьма школа». Просто у нас поряд школа, і організація називається відповідно», – переконувала Любов Олександрівна.
Для багатьох учасників, які не стали говорити на мікрофон про свій вчительський фах, «антифашистський» мітинг став місцем зустрічей подруг.
«Прийшли морозива поїсти. Зустріч випускників у нас. А ми тут гуляємо, засмагаємо», – розповідали про своє мітингування вчителі різних харківських шкіл закриваючись від Радіо Свобода партійними парасольками. Поки одні викладачі тут грілися, їхній колезі стало зле.
Швидка забрала жінку, що знепритомніла від спеки. Ще одна співрозмовниця Радіо Свобода не стала приховувати, що вчителює.
Сказали прийти в наказовому порядку
«Що ми можемо сказати… І завтра я поповню армію безробітних»
На площі чоловікам довірили стояти з партійними прапорами.
А в жіночому гурті самотньо стояв комунальник. «Із Первомайська, комунальник. Нас сюди відправили, от і приїхали», – ховався від мікрофону чоловік із районного центру.
Опитані Радіо Свобода учасники «антифашистського» мітингу відмовлялися коментувати заяви прем’єр-міністра Миколи Азарова та міністра освіти Дмитра Табачника про недопустимість примусової доставки освітян на акції партії влади.
«Ох якби ви знали, що ми можемо сказати… І завтра я поповню армію безробітних», – знизує вчителька плечима.
Мітингувальники тримали плакати: «Ні, коричневі чумі», «Від націоналізму до фашизму один крок». Згадувалися прізвища Яценюка та Кличка, які, мовляв, є послідовниками «злочинної» партії Тягнибока.
Люди не дуже уважно слухали виступи ветеранського руху Харківщини та Партії регіонів. Стояли – розмовляли. А в цей час 88-річний Ігор Малицький, який під час Другої світової війни був в’язнем нацистського концтабору «Освенцім», зізнався, що поняття фашизм його не так нервує, як націоналізм. «Хто голосує за націоналізм той отримає те, що отримали німці свого часу», – сказав він.
Організаторам довелося мітинг швидко згорнути, бо почався дощ із вітром. Вчителі не приховували своєї радості – усі додому!
