Доступність посилання

У Києві проводять громадські слухання до 60-річчя Норильського повстання

Українські політв'язні під час роботи на кам'яному кар'єрі, 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
1/20 Українські політв'язні під час роботи на кам'яному кар'єрі, 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Параска Мартинюк (з піднятою рукою) під час роботи в таборах, 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
2/20 Параска Мартинюк (з піднятою рукою) під час роботи в таборах, 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Табірне весілля, 1956 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
3/20 Табірне весілля, 1956 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Параска Мартинюк (перша зліва), 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
4/20 Параска Мартинюк (перша зліва), 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Василина Бугай із чоловіком Іваном Васильовичем (праворуч), 1956 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
5/20 Василина Бугай із чоловіком Іваном Васильовичем (праворуч), 1956 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Євген Грицяк, один із організаторів Норильського повстання (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
6/20 Євген Грицяк, один із організаторів Норильського повстання (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
7/20 Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
8/20 Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
9/20 Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Це схема 3-го чоловічого табору, як він виглядав 4 серпня 1953 року, під час розстрілу зони. Учасник повстання Олександр Валюмс (Латвія) зарисував ці схеми і розповів, рухаючи олівцем, як в табір вривалися вантажівки з солдатами і по яких бараках вони відкривали вогонь (фото надане кіностудією «Заповіт»)
10/20 Це схема 3-го чоловічого табору, як він виглядав 4 серпня 1953 року, під час розстрілу зони. Учасник повстання Олександр Валюмс (Латвія) зарисував ці схеми і розповів, рухаючи олівцем, як в табір вривалися вантажівки з солдатами і по яких бараках вони відкривали вогонь (фото надане кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Подруги Стефа Коваль і Ганна Мазепа, 6-й жіночий табір, активні учасниці голодувань і повстання під гаслом «Свобода або смерть» (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
11/20 Подруги Стефа Коваль і Ганна Мазепа, 6-й жіночий табір, активні учасниці голодувань і повстання під гаслом «Свобода або смерть» (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Бронюс Златку (Литва), активний учасник повстання у 5-й зоні, зараз – керівник організації колишніх політв’язнів «Норильські вітязі» (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
12/20 Бронюс Златку (Литва), активний учасник повстання у 5-й зоні, зараз – керівник організації колишніх політв’язнів «Норильські вітязі» (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Ганна Мазепа, одна з керівників повстання у 6-му жіночому таборі та Микола Юречко, один із організаторів (із 1947 року) в таборах ОУЗ (Організації українців Заполяр’я), учасник повстання в 4-му таборі (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
13/20 Ганна Мазепа, одна з керівників повстання у 6-му жіночому таборі та Микола Юречко, один із організаторів (із 1947 року) в таборах ОУЗ (Організації українців Заполяр’я), учасник повстання в 4-му таборі (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Олександр Петрич, учасник подій у 3-й зоні, які він описав у своїй поемі про Норильське повстання (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
14/20 Олександр Петрич, учасник подій у 3-й зоні, які він описав у своїй поемі про Норильське повстання (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Ніна Петрич, дружина Олександра Петрича, активістка 6-ї зони, єдиного жіночого табору в Норильську (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
15/20 Ніна Петрич, дружина Олександра Петрича, активістка 6-ї зони, єдиного жіночого табору в Норильську (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Петро Саранчук, 3-я чоловіча зона, 28 років каторжних робіт, учасник повстання (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
16/20 Петро Саранчук, 3-я чоловіча зона, 28 років каторжних робіт, учасник повстання (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Анастасія Тарневська, учасниця повстання в 6-му жіночому таборі, героїня документального фільму «Щаслива Настуня» режисера Михайла Ткачука (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
17/20 Анастасія Тарневська, учасниця повстання в 6-му жіночому таборі, героїня документального фільму «Щаслива Настуня» режисера Михайла Ткачука (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
18/20 Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
19/20 Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
20/20 Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Назад
Вперед
У рамках відзначення 60-річчя Норильського повстання сьогодні у Києві проходять громадські слухання на тему: «Норильське повстання: 60 років по тому. Людина vs Тоталітаризм». Слухання відбуваються у Києво-Могилянській академії.

Як повідомила Радіо Свобода одна з організаторів цього заходу, виконавчий директор Східноєвропейського інституту розвитку Мрідула Гош, завдання слухань – продемонструвати силу людського духу у критичних обставинах.

«Світ відзначає 60-річчя від смерті Сталіна, а ми хочемо відзначити смерть сталінізму. У 1953 році Норильське повстання було першим кроком до цього. Це був потужний опір системі. Після цього система ГУЛАГу почала руйнуватись», – відзначила Гош.

Серед учасників нинішніх слухань – один з лідерів Норильського повстання Євген Грицяк, його учасниця Агафія Книш, правозахисник і громадський діяч Євген Сверстюк, головний редактор газети «День» Лариса Івшина, історик Володимир В’ятрович.

Із Росії на слухання приїхала засновниця музею Норильського повстання Алла Макарова. У рамках заходу відбудеться показ уривків фільму «Загадка Норильського повстання» режисера Михайла Ткачука, буде представлена фотовиставка.

Норильське повстання – заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.

Радіо Свобода веде пряму відеотрансляцію слухань.



Спецрубрика «Норильське повстання: 60 років по тому»
XS
SM
MD
LG