Київ – Випускникам українських шкіл часто важко визначитися зі своїм дорослим життям, зізнаються вони Радіо Свобода в день останнього дзвінка. В частині українських шкіл, окрім викладання звичних предметів, вже займаються психологічною підготовкою та професійною орієнтацією учнів. Експерти ж пропонують змінювати саму систему шкільної освіти, адаптуючи її до потреб української молоді.
Випускниця 11-го класу Катерина Новицька має золоту медаль і безліч перемог в олімпіадах із різних предметів та конкурсах серед школярів. Вона зізнається, що обрати майбутній життєвий шлях було важко, але вона вже визначилася.
«Важко визначитися, коли ти посідаєш місця на олімпіадах з дуже різних галузей. Цього року здобула нагороди з англійської, історії, комп’ютерної графіки. Однак зрештою я вирішила пов’язати майбутнє з економікою та з іноземними мовами. Наша школа є спеціалізованою, тож у нас непоганий рівень із мов. Я побувала у Болгарії, яка є членом ЄС, і там відчутно вищий рівень життя, ніж у нас. Якщо я працюватиму в економічній сфері, ймовірно, зможу вплинути на нашу економіку і на наші шанси увійти до Євросоюзу», – зізнається випускниця.
Інший 11-класник та золотий медаліст Олександр Щурук зізнається, що навіть приблизно не уявляє, чим займатиметься у дорослому житті.
«Попереду в мене довге життя, однак зараз я чесно не знаю, що робити. Буде зовнішнє незалежне оцінювання, і можливо, маючи на руках результати, я зрозумію, куди йти далі», – сказав Олександр.
Для старшокласників – курс «Технологія успіху»
Предметів, передбачених звичайною освітньою програмою, недостатньо для того, щоб підготувати школярів для дорослого життя, визнає директор спеціалізованої школи № 207 міста Києва Оксана Бєлкіна. Вона разом із викладачами розробила навчальні програми, що сприяють особистісному розвитку юнаків та дівчат.
«Ми проводимо для дітей тренінги: психологічна служба школи заздалегідь допомагає дітям розпізнати, в якій сфері працювати. Маємо спецкурс «Технологія успіху». Окрім того, діти повинні розпізнавати зло і добро, орієнтуватися в дорослому світі. Ми навчаємо дітей правильно вести діалог, навчаємо правильно оформлювати документи і щоразу пояснюємо, як використати ці навички в дорослому житті», – пояснює директор школи.
Відповідати примхам керівництва чи думати самому?
Рівня української загальноосвітньої школи зазвичай недостатньо, щоб підготувати учнів до самостійного життя в українських реаліях, і більшість випускників зазнають стресу, зауважує дитячий психолог Ольга Камлик.
Одна з проблем, зазначає психолог, – те, що освітні програми з фізики, географії, біології та інших предметів на 5-7 років відстають від останніх здобутків цих наук. Тому в яку би сферу далі не пішов старшокласник, він відчуватиме дефіцит знань. Однак найбільш критичним є психологічна неготовність випускника школи до дорослого життя, наголошує Ольга Камлик.
«Сучасна педагогіка закладає в дітей механізм, коли запитання не наштовхують дитину на роздуми, а готують до того, щоб він шукав відповідь, правильну для того, хто запитує. В дорослому житті з цим алгоритмом дуже важко: люди, які шукають потрібну для керівників чи оточення відповідь, пригальмовують у розвитку», – каже психолог.
«Окрім того, старшокласники нині багато часу проводять за комп’ютером, тож у них не розвинені навички спілкування. І коли вони стають студентами – виявляється, що вони не можуть нормально комунікувати з іншими», – додає Ольга Камлик.
Директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський вважає, що відставання шкільної програми від реального життя – це природна ситуація. Тому має бути змінена сама система шкільної освіти: учень повинен отримувати не лише готові знання, а й уміння здобувати їх самостійно, вважає Павло Полянський.
«Школа готує нас до життя, яке вже не існує. Молода людина набуває знань. Однак поки вона завершує навчання – світ змінюється, потрібні нові знання, – пояснює експерт. – Отже, школа повинна дати найголовніше – механізм, як людина сама, тяжкою працею може здобувати інформацію та нові знання в дорослому житті».
Павло Полянський вважає загрозливою ситуацію, коли в сучасному динамічному світі школи працюють за інерцією. Проте він констатує, що чимало нових навчальних закладів вже опановують нові педагогічні підходи, які дають змогу старшокласникам не відставати від світу, що змінюється.
Випускниця 11-го класу Катерина Новицька має золоту медаль і безліч перемог в олімпіадах із різних предметів та конкурсах серед школярів. Вона зізнається, що обрати майбутній життєвий шлях було важко, але вона вже визначилася.
Якщо працюватиму в економічній сфері, ймовірно, зможу вплинути на економіку і наші шанси увійти до Євросоюзу
Інший 11-класник та золотий медаліст Олександр Щурук зізнається, що навіть приблизно не уявляє, чим займатиметься у дорослому житті.
«Попереду в мене довге життя, однак зараз я чесно не знаю, що робити. Буде зовнішнє незалежне оцінювання, і можливо, маючи на руках результати, я зрозумію, куди йти далі», – сказав Олександр.
Для старшокласників – курс «Технологія успіху»
Предметів, передбачених звичайною освітньою програмою, недостатньо для того, щоб підготувати школярів для дорослого життя, визнає директор спеціалізованої школи № 207 міста Києва Оксана Бєлкіна. Вона разом із викладачами розробила навчальні програми, що сприяють особистісному розвитку юнаків та дівчат.
Діти повинні розпізнавати зло і добро, орієнтуватися в дорослому світі
Відповідати примхам керівництва чи думати самому?
Рівня української загальноосвітньої школи зазвичай недостатньо, щоб підготувати учнів до самостійного життя в українських реаліях, і більшість випускників зазнають стресу, зауважує дитячий психолог Ольга Камлик.
Одна з проблем, зазначає психолог, – те, що освітні програми з фізики, географії, біології та інших предметів на 5-7 років відстають від останніх здобутків цих наук. Тому в яку би сферу далі не пішов старшокласник, він відчуватиме дефіцит знань. Однак найбільш критичним є психологічна неготовність випускника школи до дорослого життя, наголошує Ольга Камлик.
Сучасна педагогіка закладає в дітей механізм, коли запитання не наштовхують дитину на роздуми, а готують до того, щоб він шукав відповідь, правильну для того, хто запитуєОльга Камлик
«Окрім того, старшокласники нині багато часу проводять за комп’ютером, тож у них не розвинені навички спілкування. І коли вони стають студентами – виявляється, що вони не можуть нормально комунікувати з іншими», – додає Ольга Камлик.
Директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський вважає, що відставання шкільної програми від реального життя – це природна ситуація. Тому має бути змінена сама система шкільної освіти: учень повинен отримувати не лише готові знання, а й уміння здобувати їх самостійно, вважає Павло Полянський.
«Школа готує нас до життя, яке вже не існує. Молода людина набуває знань. Однак поки вона завершує навчання – світ змінюється, потрібні нові знання, – пояснює експерт. – Отже, школа повинна дати найголовніше – механізм, як людина сама, тяжкою працею може здобувати інформацію та нові знання в дорослому житті».
Павло Полянський вважає загрозливою ситуацію, коли в сучасному динамічному світі школи працюють за інерцією. Проте він констатує, що чимало нових навчальних закладів вже опановують нові педагогічні підходи, які дають змогу старшокласникам не відставати від світу, що змінюється.
