Доступність посилання

ТОП новини

Роми в центральній Європі: сусіди чи небажані прибульці?


Прага – Тема співжиття чехів і словаків з ромською національною меншиною і в Чеській Республіці, і у Словаччині вже багато років поспіль визначається як одна з найгостріших. І цьогорічний звіт Amnesty International знову не оминув ні Братиславу, ні Прагу. Звіт містить критичні зауваги, які стосуються національної дискримінації ромів у цих країнах, передусім національного розшарування і вибірковості в оцінках.

Під час недавнього свята закінчення Другої світової війни Рада Європи знову і вже вкотре скритикувала Чехію за порушення прав ромської меншини. Мова про невирішену ситуацію у справі меморіалу на місці концтабору Lety – Лети, де нацисти утримували і розстріляли сотні ромів. І досі з частини території колишнього концтабору не вдалось усунути зведену ще комуністичним режимом у 70-х роках свиноферму. Так і стоять поруч вже десятиліттями меморіал пам’яті загиблим ромам і свиноферма. Уряд виправдовується кризою і нестачею коштів, ромська меншина протестує проти національного приниження.

На критику міжнародних та ромських правозахисних організацій в чеському Міністерстві регіонального розвитку, яке займається справами ромів, відповідають, що і так для них багато будують.

«Наше міністерство підтримує так званих соціально відмежованих осіб формою фінансових дотацій на ремонт житлових будинків. І перед тим ми ремонтували об’єкти, які переважно служать ромській громаді», – сказав Радіо Свобода працівник відділу преси міністерства Марек Жінкл.

Серед безхатченків роми переважають

За статистикою в 10-мільйонній Чеській Республіці живе до 40 тисяч громадян ромської національності, найбільше їх зосереджено на півночі, в районах із найвищим рівнем безробіття. Якщо в Чехії нині близько 10 відсотків безробітних громадян, то серед ромської меншини цей відсоток втричі вищий. Безробітні роми з родинами найчастіше опиняються на вулиці.

Роми-безхатченки – це найбільша проблема в Чехії, вважає Моніка Шімункова, уповноважена у справах прав людини уряду Чеської Республіки. «Ділянка, котру я вважаю зараз за найгострішу і найактуальнішу, – це дискримінація в ділянці житла, підходів до вирішення житлового питання щодо ромів. У багатьох місцях Чеської Республіки доходить до ситуацій, коли роми втрачають житло, і в нас немає механізмів знайти заміну. Гуртожитки для них надто дорогі й багато хто цим зловживає. Ми називаємо це бізнесом на злиднях. Таким чином роми викидаються на соціальний маргінес, їм нікуди іти, максимально на вулицю. В Чехії досі немає закону про соціальне житло», – каже Шімункова.

За результатами соціальних опитувань, більше ніж 70 відсотків чехів не хотіли б жити поруч із сусідом-ромом. Серед найбільших проблем співжиття чехів із ромами – також розшарування за національною ознакою серед дітей, створення класів чи гуртків спеціально для дітей ромів.

Ромські діти у спеціальних школах – дискримінація!

Європейський Союз вже кілька років поспіль зауважує чехам, що не можна дошкільнят, не з’ясувавши можливостей, відразу записувати до спеціального класів тільки на основі ромської національності. Роми скаржаться на цей стан справ, однак до їхньої проблем ніхто не прислуховується, вважає голова громадського об’єднання ромів у Чехії, «Форуму», Мірослав Ковач.

Роми немовби приречені на виконання тільки ручної праці чи на соціальну допомогу
Мірослав Ковач
«Найбільша проблема – це те, що держава не прислуховується до ромів. Друге – це висока неосвіченість, джерело якої в антипатіях чехів до ромів, наприклад, переведення ромських дітей до спеціальних шкіл, чим вони виключаються з головного колективу. Як наслідок – роми мають проблеми реалізувати себе на ринку праці, вони немовби приречені на виконання тільки ручної праці чи на соціальну допомогу», – каже Ковач.

Звичайно, що роми намагаються свої права захищати, цим займаються і політичні партії, наприклад, Ромська партія рівних можливостей, і громадські організації ромів, зокрема, Об’єднання ромів Морави. Зі свого боку, держава намагається ці ініціативи підтримувати. Однак з усього видно, що проблем назбиралось надто багато. Ось одна з останніх: створеному і підтримуваному ентузіастами продовж років Музею ромської культури в місті Брно через брак фінансів загрожує закриття.

Ромські гетто у Словаччині – одні з найстрашніших в Європі

У Словаччині, як вказує статистика, становище ромів ймовірно, ще складніше. У цій країні з населенням у п’ять з половиною мільйонів живе, за окремими даними, до півмільйона ромів, тобто роми відразу за угорцями – друга найбільша національна меншина. У Словаччині все ще існують ромські гетто – відокремлені райони переважно навколо великих міст, де в умовах, далеких від цивілізаційних, живуть словацькі роми.

На думку чеського політичного аналітика Любоша Палати, державні програми інтеграції ромів, відповідно до масштабів ромської проблематики у Словаччині, непропорційні, держава програє.

По всій країні існує кількасот поселень, в яких живе докупи понад 100 тисяч людей у цілком неприйнятних гігієнічних і соціальних умовах
«Ця величезна проблема, коли по всій країні існує кількасот поселень, в яких живе докупи понад 100 тисяч людей у цілком неприйнятних гігієнічних і соціальних умовах. До того ж, часто ці поселення розташовані на землі, яка ромам не належить. Все це є причиною того, що серед ромів дуже низький відсоток освічених людей, є й ті, хто має проблеми зі знанням словацької мови. Серед них також високий рівень безробіття, до 90 – 95%. Все разом створює якусь вибухову суміш, яка, на мою думку, може Словаччині в ближчі10-15 років загрожувати як державі й принести величезні проблеми», – зазначає він.

У понад 70 відсотках матеріалів про ромів інформація про них негативна, пов’язана чи то з криміналом, чи іншою негативною новиною
Філіп Рамеш
На думку фахівців, роздмухують проблему і засоби масової інформації. Зокрема, про невтішну статистику в роботі ЗМІ щодо ромів розповів Радіо Свобода фахівець із Фонду Сороса у Празі Філіп Рамеш: «Агентство у справах соціального залучення громадян при уряді Чехії провело аналіз публікацій у пресі, які стосуються ромів. Було з’ясовано, що у понад 70 відсотках матеріалів про ромів інформація про них негативна, вона пов’язана чи то з криміналом, чи іншою негативною новиною».

ЄС і проблема дискримінації ромів

Про проблеми дискримінації ромів у Чехії й Словаччині не так давно заговорили і в світі. Увагу всіх притягнув масовий виїзд чеських і словацьких ромів до Канади протягом 2009-3012 років. Всупереч міжнародним угодам, щоб якось зупинити цей великий потік ромів, Канада була змушена навіть тимчасово запровадити візи для чеських і словацьких громадян.

На думку фахівців, відкладання вирішення проблеми співжиття ромів зі словацькою чи чеською національною більшістю тільки додає їй гостроти. Адже важко уявити на початку 21-го століття, що десь на краю цивілізованого міста з бібліотеками, університетам і смартфонами без світла і води живуть ромські діти, які не володіють словацькою чи дуже погано розмовляють чеською, ніколи не були в театрі й не знають, як виглядає школа.

Стати обличчям до проблем ромів все одно доведеться, з усього виглядає, що й Європейський Союз наполягатиме на вирішенні проблеми, в його руках і вагомий важіль – фінансові дотації на підтримку ромів в ЄС.
  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Авторка матеріалів для Української редакції Радіо Свобода впродовж багатьох років. Займаюсь історією української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Закінчила славістику у Львівському університеті імені Івана Франка (1970 рік, диплом з відзнакою), протягом 1986–1989 років навчалась в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. У 1992 році – стипендія Гетті Фундації (Getty Foundation, USA). До 1992 року працювала вченим секретарем Львівської національної галереї мистецтв. Протягом 1993–1995 років – керівник канцелярії посольства України в Чеській Республіці.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG