Київ – Українські підприємці заявляють про складні умови ведення бізнесу в Білорусі. Економісти підтверджують: поки що білоруський ринок для українців не є надто вигідним чи цікавим. Водночас недавно чиновники обох країн пообіцяли: перешкоди для української продукції в Білорусі скоро зникнуть.
Компанія «Квант-ефір» виробляє професійне обладнання для телебачення і радіомовлення з 1992 року, а на білоруський ринок вийшла у 2007-му. Зараз підприємство встановлює обладнання для цифрового телебачення в Мінську, говорить директор відділу продажів фірми Олексій Літінський. Однак працювати в Білорусі з роками стає все важче, зауважує він.
«Дуже сильно вони підтримують свого національного виробника. Тому останнім часом все важче і важче. Адже в них є преференції під час проведення тендерів. І офіційно, і неофіційно місцевий виробник, на відміну від України, підтримується. Плюс складність у тому, що, оскільки ми працюємо більше з державними підприємствами, механізм оплати досить складний. Вони розраховуються в білоруських рублях, а їх в Україні дуже важко потім продати», – розповідає Олексій Літінський.
Дотримання закону і недофінансування
З іншого боку, говорить Літінський, позитив роботи в Білорусі в тому, що там, на відміну від України, і державні, і комерційні компанії працюють чітко відповідно до законодавства.
«Якщо в нас є якісь положення в законодавстві, які можна трактувати двояко, і можуть бути різні варіанти вирішення тієї чи іншої проблеми, то там з цим досить-досить суворо. Починаючи з митниці, в якої основне завдання – це наповнення бюджету, і відповідно там ніяких кроків праворуч-ліворуч не може бути, і закінчуючи законодавством щодо оплати, постачання і так далі», – каже він.
Приватний підприємець Володимир Каліна представляє в Україні інтереси білоруських підприємств, що виробляють високоточні дослідницькі прилади. Він продає амперметри, вольтметри, осцилографи й частотоміри, а також обслуговує їхню роботу. За словами Каліни, співпрацювати з білоруськими, особливо державними підприємствами досить складно. Однак основна проблема не в цьому, вважає він.
«Наприклад, завод «Белвар» – найпотужніший завод-виробник вимірювальної техніки в Білорусі. Важко співпрацювати з цим заводом. Це була така громіздка, неефективна система постачання. Як завжди – за їхнього соціалізму, який досі є. Запчастини, які мені були потрібні, було легше отримати в приватних підприємців у Білорусі. Хоча завод зобов’язаний був мені їх постачати. З приватними підприємцями співпраця була чудова. Але зараз все сходить нанівець, бо справа не в співпраці, а в тому, що наука не фінансується – ні в Білорусі, ні в Україні», – зазначає бізнесмен.
«Хабарі не пройдуть»
До Артема Шаркова, бізнес-консультанта, який допомагає відкрити й вести справу в Білорусі, українці звертаються, однак рідко. Адже, за його словами, система роботи підприємців в країні дуже зарегульована, а варіанти з хабарами в країні «не проходять».
«Білорусь для українців не така вже й приваблива в плані бізнесу. В Україні умови ведення бізнесу цікавіші, простіші, а прибутки вищі. В Білорусі досить складна система бухгалтерської фінансової звітності, треба мати, наприклад касовий апарат, навіть якщо це інтернет-торгівля. Треба мати свого бухгалтера, навіть якщо це мале підприємство. Також у Білорусі зараз запровадили нові правила торгівлі у зв’язку з новим регламентом Митного союзу. В Україні ж цього нема, там купив і продаєш собі спокійно», – говорить бізнес-консультант.
У Рейтингу умов ведення бізнесу Doing Business-2013 від Світового банку (до нього увійшли 185 країн) Білорусь посідає 58-е місце, Україна на 137-му. За індексом економічної свободи Білорусь зі 177 держав – 153-я, Україна – 161-а.
Серед торговельних партнерів України за 2012 рік Білорусь посіла 2-е місце поміж країн СНД (після Росії) і 4-е місце у світі. У Білорусі розвивається торгівля українською продукцією сільського господарства, харчовими продуктами (зокрема, кондитерськими виробами), пивом і високими технологіями.
Компанія «Квант-ефір» виробляє професійне обладнання для телебачення і радіомовлення з 1992 року, а на білоруський ринок вийшла у 2007-му. Зараз підприємство встановлює обладнання для цифрового телебачення в Мінську, говорить директор відділу продажів фірми Олексій Літінський. Однак працювати в Білорусі з роками стає все важче, зауважує він.
«Дуже сильно вони підтримують свого національного виробника. Тому останнім часом все важче і важче. Адже в них є преференції під час проведення тендерів. І офіційно, і неофіційно місцевий виробник, на відміну від України, підтримується. Плюс складність у тому, що, оскільки ми працюємо більше з державними підприємствами, механізм оплати досить складний. Вони розраховуються в білоруських рублях, а їх в Україні дуже важко потім продати», – розповідає Олексій Літінський.
Дуже сильно вони підтримують свого національного виробника. Тому останнім часом все важче і важчеОлексій Літінський
З іншого боку, говорить Літінський, позитив роботи в Білорусі в тому, що там, на відміну від України, і державні, і комерційні компанії працюють чітко відповідно до законодавства.
«Якщо в нас є якісь положення в законодавстві, які можна трактувати двояко, і можуть бути різні варіанти вирішення тієї чи іншої проблеми, то там з цим досить-досить суворо. Починаючи з митниці, в якої основне завдання – це наповнення бюджету, і відповідно там ніяких кроків праворуч-ліворуч не може бути, і закінчуючи законодавством щодо оплати, постачання і так далі», – каже він.
Приватний підприємець Володимир Каліна представляє в Україні інтереси білоруських підприємств, що виробляють високоточні дослідницькі прилади. Він продає амперметри, вольтметри, осцилографи й частотоміри, а також обслуговує їхню роботу. За словами Каліни, співпрацювати з білоруськими, особливо державними підприємствами досить складно. Однак основна проблема не в цьому, вважає він.
«Наприклад, завод «Белвар» – найпотужніший завод-виробник вимірювальної техніки в Білорусі. Важко співпрацювати з цим заводом. Це була така громіздка, неефективна система постачання. Як завжди – за їхнього соціалізму, який досі є. Запчастини, які мені були потрібні, було легше отримати в приватних підприємців у Білорусі. Хоча завод зобов’язаний був мені їх постачати. З приватними підприємцями співпраця була чудова. Але зараз все сходить нанівець, бо справа не в співпраці, а в тому, що наука не фінансується – ні в Білорусі, ні в Україні», – зазначає бізнесмен.
«Хабарі не пройдуть»
До Артема Шаркова, бізнес-консультанта, який допомагає відкрити й вести справу в Білорусі, українці звертаються, однак рідко. Адже, за його словами, система роботи підприємців в країні дуже зарегульована, а варіанти з хабарами в країні «не проходять».
«Білорусь для українців не така вже й приваблива в плані бізнесу. В Україні умови ведення бізнесу цікавіші, простіші, а прибутки вищі. В Білорусі досить складна система бухгалтерської фінансової звітності, треба мати, наприклад касовий апарат, навіть якщо це інтернет-торгівля. Треба мати свого бухгалтера, навіть якщо це мале підприємство. Також у Білорусі зараз запровадили нові правила торгівлі у зв’язку з новим регламентом Митного союзу. В Україні ж цього нема, там купив і продаєш собі спокійно», – говорить бізнес-консультант.
Білорусь для українців не така вже й приваблива в плані бізнесу. В Україні умови ведення бізнесу цікавіші, простіші, а прибутки вищіАртем Шарков
Серед торговельних партнерів України за 2012 рік Білорусь посіла 2-е місце поміж країн СНД (після Росії) і 4-е місце у світі. У Білорусі розвивається торгівля українською продукцією сільського господарства, харчовими продуктами (зокрема, кондитерськими виробами), пивом і високими технологіями.
