Західні газети інформують про заяву міністра закордонних справ Литви щодо неготовності України до підписання угоди з ЄС на листопадовому саміті у Вільнюсі. Видання також публікують попередження президента Литви про дедалі більшу небезпеку з боку Росії для країн Центральної та Східної Європи та похмурі прогнози щодо саміту ЄС із країнами-сусідами у Вільнюсі. Аналітики вважають також, що Польща, Литва та інші країни Центральної Європи мають слабкий вплив на політику нинішнього президента України Віктора Януковича, який не дбає про посилення позиції української ідентичності та лише балансує між Брюсселем і Москвою.
Переважна більшість газет на Заході налаштована у ці дні песимістично щодо можливих наслідків листопадового саміту ЄС із проблем «Східного партнерства» у Вільнюсі. Видання цитують главу дипломатії Литви, котрий прямо сказав, що Україна на сьогодні не готова до підписання угоди з Брюсселем. Тому лондонська Financial Times вважає, що «найбільш незручні дебати у Вільнюсі будуть, імовірно, щодо України». І газета додає до цього, що такі країни ЄС, як Німеччина, Швеція, Нідерланди, песимістично налаштовані щодо перспектив зближення України з ЄС і особливу увагу звертають на відсутність у цій державі справедливого правосуддя і наявність політичних в’язнів на кшталт лідера опозиції Юлії Тимошенко. Британська газета також виділяє тут позицію президента Литви Далі Ґрібаускайте, котра хоча й згодна з позицією згаданих країн ЄС щодо справи Юлії Тимошенко, та все ж вважає необхідним зміцнити стратегічні позиції Євросоюзу на Сході за рахунок наближення таких сусідів, як Україна. Тут же глава Литви, яка тепер розпочала своє піврічне головування в ЄС, попереджає, що «сьогодні настав вирішальний час, коли Росія спробує переконати східних сусідів ЄС іти на зближення з проросійським Митним союзом». На думку Далі Ґрібаускайте, «економічні, внутрішні проблеми ЄС… дають зручний шанс для деяких третіх країн посилити їхній вплив на сході». Президент Литви також попередила про небезпеку посилення російського втручання у литовські внутрішні справи, що особливо відчувається в останній час. Financial Times також наголосила, що «російський представник при ЄС відмовився коментувати ці слова президента Литви».
Західні видання EUObserver, Rzeczpospolita та низка інших цитують слова міністра закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле, сказані ним у вівторок у Берліні під час зустрічі з українським міністром закордонних справ Леонідом Кожарою про те, що «справа Юлії Тимошенко має особливе символічне значення у відносинах ЄС із Києвом». Німецький дипломат фактично визнав, що доля Тимошенко має ключове значення для подальшого розвитку співпраці між Києвом та Брюсселем, і підтвердив готовність Німеччини прийняти Тимошенко для лікування у Берліні. Газети також цитують шефа берлінської клініки «Шаріте» Карла Макса Айнгойпля, який підтвердив значне погіршення стану здоров’я Юлії Тимошенко і запевнив, що у його клініці готові до лікування українського політика.
Американське аналітичне видання Stratfor вважає, що нинішня зустріч президента України Віктора Януковича в Польщі з лідерами «Вишеградської четвірки» – Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини – мало що дає у плані переконання Києва щодо прискорення його європейської інтеграції. Незважаючи на те, що Україна, як мовиться в американському аналізі, історично близька до країн «Вишеградської групи», вона з різних причин так і «не повернулася до Європи». Експерти зі Stratfor також наголошують, що «Україна, з точки зору Росії, є найважливішою стратегічною частиною колишнього СРСР, і її наближення до західних блоків на кшталт ЄС і НАТО створює життєво важливі ризики для Москви». Тут також звертають увагу на все більше відставання України від країн Центральної Європи у темпах прозахідних реформ, наростання в Києві тенденції авторитаризму, що проявилося у вибірковому правосудді, зокрема, щодо лідера опозиції Юлії Тимошенко. Експерти зі США виділяють у своєму аналізі ще одну суттєву, на їхню думку, «ключову особливість України»: її пограничний статус, коли це «і не Схід, і не Захід». Цьому сприяє й зовнішня політика Віктора Януковича, котрий намагається балансувати між Брюсселем і Москвою, не йдучи на занадто серйозне зближення з кожною зі сторін, що прямо викликане політичною географією цієї держави, як вважають у Stratfor. «Це відбувається вже упродовж століть, коли Україна з усіх сил намагається підтримати свій суверенітет і з усіх сил намагається віднайти свою ідентичність», – йдеться в аналізі американських аналітиків. Та й в ЄС нині, як мовиться у матеріалі Stratfor, є подібні проблеми. Якщо Польща і Литва зацікавлені у включенні України в орбіту ЄС, то інші члени Союзу, на кшталт Іспанії чи Португалії, не мають ніякого історичного інтересу до України і самі з усіх сил намагаються залишитися на плаву в умовах наростання безробіття. У той же час Франція і Німеччина мусять триматися разом для порятунку єврозони, і їм не до розширення ЄС. Навіть Угорщина йде на розвиток співпраці з Росією, оскільки криза в Європі поглиблюється, наголошують у Stratfor. Автори цього аналізу підсумовують у зв’язку із конфузом ЄС щодо місця України, яка перебуває між Росією та Заходом: «За таких обставин Україна і ЄС не проявляють багато обіцяних ознак зближення, замість цього вони продовжують рухатися – кожен окремими дорогами у пошуках своєї відповідної ідентичності».
Переважна більшість газет на Заході налаштована у ці дні песимістично щодо можливих наслідків листопадового саміту ЄС із проблем «Східного партнерства» у Вільнюсі. Видання цитують главу дипломатії Литви, котрий прямо сказав, що Україна на сьогодні не готова до підписання угоди з Брюсселем. Тому лондонська Financial Times вважає, що «найбільш незручні дебати у Вільнюсі будуть, імовірно, щодо України». І газета додає до цього, що такі країни ЄС, як Німеччина, Швеція, Нідерланди, песимістично налаштовані щодо перспектив зближення України з ЄС і особливу увагу звертають на відсутність у цій державі справедливого правосуддя і наявність політичних в’язнів на кшталт лідера опозиції Юлії Тимошенко. Британська газета також виділяє тут позицію президента Литви Далі Ґрібаускайте, котра хоча й згодна з позицією згаданих країн ЄС щодо справи Юлії Тимошенко, та все ж вважає необхідним зміцнити стратегічні позиції Євросоюзу на Сході за рахунок наближення таких сусідів, як Україна. Тут же глава Литви, яка тепер розпочала своє піврічне головування в ЄС, попереджає, що «сьогодні настав вирішальний час, коли Росія спробує переконати східних сусідів ЄС іти на зближення з проросійським Митним союзом». На думку Далі Ґрібаускайте, «економічні, внутрішні проблеми ЄС… дають зручний шанс для деяких третіх країн посилити їхній вплив на сході». Президент Литви також попередила про небезпеку посилення російського втручання у литовські внутрішні справи, що особливо відчувається в останній час. Financial Times також наголосила, що «російський представник при ЄС відмовився коментувати ці слова президента Литви».
Західні видання EUObserver, Rzeczpospolita та низка інших цитують слова міністра закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле, сказані ним у вівторок у Берліні під час зустрічі з українським міністром закордонних справ Леонідом Кожарою про те, що «справа Юлії Тимошенко має особливе символічне значення у відносинах ЄС із Києвом». Німецький дипломат фактично визнав, що доля Тимошенко має ключове значення для подальшого розвитку співпраці між Києвом та Брюсселем, і підтвердив готовність Німеччини прийняти Тимошенко для лікування у Берліні. Газети також цитують шефа берлінської клініки «Шаріте» Карла Макса Айнгойпля, який підтвердив значне погіршення стану здоров’я Юлії Тимошенко і запевнив, що у його клініці готові до лікування українського політика.
Американське аналітичне видання Stratfor вважає, що нинішня зустріч президента України Віктора Януковича в Польщі з лідерами «Вишеградської четвірки» – Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини – мало що дає у плані переконання Києва щодо прискорення його європейської інтеграції. Незважаючи на те, що Україна, як мовиться в американському аналізі, історично близька до країн «Вишеградської групи», вона з різних причин так і «не повернулася до Європи». Експерти зі Stratfor також наголошують, що «Україна, з точки зору Росії, є найважливішою стратегічною частиною колишнього СРСР, і її наближення до західних блоків на кшталт ЄС і НАТО створює життєво важливі ризики для Москви». Тут також звертають увагу на все більше відставання України від країн Центральної Європи у темпах прозахідних реформ, наростання в Києві тенденції авторитаризму, що проявилося у вибірковому правосудді, зокрема, щодо лідера опозиції Юлії Тимошенко. Експерти зі США виділяють у своєму аналізі ще одну суттєву, на їхню думку, «ключову особливість України»: її пограничний статус, коли це «і не Схід, і не Захід». Цьому сприяє й зовнішня політика Віктора Януковича, котрий намагається балансувати між Брюсселем і Москвою, не йдучи на занадто серйозне зближення з кожною зі сторін, що прямо викликане політичною географією цієї держави, як вважають у Stratfor. «Це відбувається вже упродовж століть, коли Україна з усіх сил намагається підтримати свій суверенітет і з усіх сил намагається віднайти свою ідентичність», – йдеться в аналізі американських аналітиків. Та й в ЄС нині, як мовиться у матеріалі Stratfor, є подібні проблеми. Якщо Польща і Литва зацікавлені у включенні України в орбіту ЄС, то інші члени Союзу, на кшталт Іспанії чи Португалії, не мають ніякого історичного інтересу до України і самі з усіх сил намагаються залишитися на плаву в умовах наростання безробіття. У той же час Франція і Німеччина мусять триматися разом для порятунку єврозони, і їм не до розширення ЄС. Навіть Угорщина йде на розвиток співпраці з Росією, оскільки криза в Європі поглиблюється, наголошують у Stratfor. Автори цього аналізу підсумовують у зв’язку із конфузом ЄС щодо місця України, яка перебуває між Росією та Заходом: «За таких обставин Україна і ЄС не проявляють багато обіцяних ознак зближення, замість цього вони продовжують рухатися – кожен окремими дорогами у пошуках своєї відповідної ідентичності».
