Об’єднані Карпатами. Молодь з гірського регіону Європи втікає до міст

Львів – Близько 15 мільйонів людей проживають у карпатському регіоні, який охоплює території Польщі, України, Румунії, Угорщини, Словаччини. Попри те, що це спільна соціально-господарська група, Карпатський єврорегіон найбідніший і розвивається поволі, що підтверджують дослідження Асоціації «Карпатський єврорегіон – Польща». Завдяки спільній праці і фінансуванню ЄС польська територія Карпат динамічно розвивається, розповів в інтерв’ю Радіо Свобода керівник асоціації Давід Ласек.

Карпатський єврорегіон творить останню двадцятку регіонів Європейського Союзу, і на сьогодні не має спеціальної стратегії розвитку, наголосив Радіо Свобода віце-президент Асоціації «Карпатський єврорегіон – Польща» Давід Ласек. Карпатський регіон нині найбідніший, найбільш відсталий, депресивний і марґіналізований, зокрема у європейській політиці.

Зі східної Словаччини молоді люди втікають до Братислави і Праги. Така ж ситуація у Румунії і Угорщині, не втримується українська молодь у карпатських селах. Відплив кадрів і відсутність робочих місць – спільна проблема Карпатського регіону. Щоб затримати занепад і деградацію, каже Давід Ласек, необхідно використовуючи всі можливості Європейського Союзу, власну підприємливість і стратегію, навчити людей працювати і мислити.
За словами співрозмовника, якщо не самоорганізуватись, не боротись за власні пріоритети, то можна залишитись на задвірках. Асоціація «Карпатський єврорегіон – Польща» за майже тринадцять років праці об’єднала 70 органів місцевого самоврядування Польщі, що входять у карпатський єврорегіон.

Спільні проекти дають зиск

Зреалізовано більше трьохсот спільних польсько-словацьких мікропроектів, на з 2007 до 2013 року було виділено близько 27 мільйонів євро Європейським Союзом. Польська асоціація має 20 партнерів у Словаччині. Знайомство людей, обмін досвідом переросло у налагодження бізнесу. Така співпраця реальна з Україною, зокрема з Львівщиною, Закарпаттям, Івано-Франківщиною, Буковиною, і це попри те, що розділяє кордон Шенгену, наголосив Давід Ласек. Тому важливо створити одну інституцію – Карпатську агенцію регіонального розвитку.

«Мені також важливо, щоб Європейській Комісії, Комітетові Регіонів показати, що ми маємо репрезентацію третього сектору – суспільного. З досвіду вже знаю, що ми змушуємо нервувати певні кола, бо ми розбудовуємось, творимо структури і показуємо, що можемо спільно працювати. Найкраще звісно, щоб нічого не творилось і тоді б вони мали святий спокій. Всі б сказали – тут гарно, Карпати красиві. Бескидський парк в Україні, Польщі, Словаччині – біосферний заповідник, і багато хто хоче, щоб у єврорегіоні була така собі резервація біосфери, щоб на якийсь час група політиків приїхала, подивилась на зубрів, випила горілки. Але так не може бути», – каже Давід Ласек.

«Ми атакуємо, якщо так можна сказати, у різних напрямках, показуємо різні шляхи, показуємо також дуже важливу річ, що Карпати не будуть розвиватись лише за рахунок фінансування ЄС, бо мусять розвиватись завдяки власному потенціалові, а також мати можливість спілкування і співпраці з західними партнерами. Тому наша асоціація розбудувала мережу міжнародних партнерів. Ми є членами співтовариства Європейських прикордонних регіонів. Запрошуємо і Україну», – зауважив співрозмовник.

Карпати потребують бренду

Однак в Україні мають зрозуміти, що карпатський єврорегіон – пілотний проект для європейського регіонального розвитку. Польська асоціація співпрацює з чотирма областями українських Карпат і українські партнери можуть бути задіяні у проектах, мати можливість розприділяти кошти для розвитку Карпат, які мають невикористаний потенціал.
​«Треба говорити прямо. Чи австрійському туристичному центру треба, щоб з’явився здоровий, якісний конкурент в обличчі Карпат – звісно ні. І якщо ми прямо назвемо ці проблеми, а не будемо їх, образно кажучи, загортати у м’яку вовну, то буде нам легше їх вирішити. Підштовхнути ідеї карпатського регіону – дуже важливий етап для стратегічного розвитку Карпат. В наступній фінансовій перспективі зробити все, щоб включити структури єврорегіону до тих операційних програм, котрі вже існують, децентралізувати якомога краще бо це найважливіше, бо зараз всі мусять подавати проекти до Варшави. А для чого? Якщо можна мати бюро безпосередньо в регіоні. І ми могли би ці міні гранти приймати на стороні Польщі і на стороні України, хоча воно вже функціонує в обласній адміністрації у Львові, отже, це потрібно використати», – зауважив Давід Ласек.

«А ще, – продовжує співрозмовник, – важливо створити карпатську марку. Нам швейцарці допомагають створювати цей бренд Карпат. Тобто таку концепцію, таку структуру, яка допоможе нам притягувати туристів з цілого світу. Бо нині це абсолютно розпорошений і невикористаний потенціал. Прошу зауважити – Альпи це марка. Географічні частини, як Шварвальд, наприклад, це сильні бренди місця, територіальні, котрі заробляють величезні кошти».

Відтак спільно увесь карпатський регіон має працювати, щоб сюди хотіли приїжджати туристи, інвестори і самі мешканці.

Те, що карпатський регіон України потребує нової стратегії розвитку говорить чимало фахівців. Адже нині гірська місцевість хаотично забудовується, заможні люди намагаються прикупити якомога більше землі, не дбаючи про розвиток місцевості, збереження автентичності цієї території.