У США комітет із закордонних відносин Сенату почав сьогодні слухання, головним пунктом яких є «криза в Україні».
Комітет веде пряму трансляцію засідання на своєму сайті. А текстову трансляцію слухання веде українська редакція «Голосу Америки».
Очікують, що промовці говоритимуть про ймовірні санкції проти посадовців із України, яких можуть вважати причетними до порушень прав людини тощо. З пропозиціями про такі санкції виступає опозиція в Україні, а також низка діячів у США.
Крім української теми, комітет розглядає сьогодні кандидатури майже 40 осіб для призначення на урядові посади, а також законопроект про цивільну атомну співпрацю з Південною Кореєю.
7 січня Сенат Конгресу США ухвалив резолюцію «на підтримку українського народу і його права на незалежне і демократичне майбутнє», в якій, зокрема, засудив рішення української влади застосовувати насильство проти мирних демонстрантів і закликав негайно притягти винних до відповідальності і звільнити затриманих учасників мирних демонстрацій.
Сенат також заявив, що «в разі подальшого державного насильства щодо мирних демонстрантів президент і Конгрес мають розглянути, чи слід застосовувати цілеспрямовані санкції, в тому числі візові обмеження і заморожування активів щодо осіб, відповідальних за накази про насильство або вчинення насильства».
Нинішній розгляд у комітеті з закордонних відносин Сенату наразі не призведе ні до яких практичних наслідків. Усі можливі пропоновані законодавчі кроки стосовно України комітет муситиме розглядати іншого разу, щоб у разі схвалення винести їх у майбутньому на розгляд усього складу Сенату. Крім того, законопроект аналогічного змісту муситиме схвалити й Палата представників, щоб він міг потрапити на розгляд президентові США, який підпише або відхилить його.
У США запровадження санкцій проти осіб чи організацій із тих чи інших причин є прерогативою виконавчої влади, до якої вона вдається без узгоджень із Конгресом. При цьому імен тих, до кого застосовані санкції, не оприлюднюють.
Так було, зокрема, позаминулого року з тодішнім першим заступником генерального прокурора України Ренатом Кузьміним, який курував роботу управління з розслідування особливо важливих справ, зокрема, щодо колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко: він сам повідомив, що США скасували його візу. Після його заяви посольство США підтвердило це, але підстав так і не назвало публічно, заявивши, що самого Кузьміна про них повідомили.
Імовірно, єдиним досі випадком, коли уряд США мусив запроваджувати санкції за ухваленим у Конгресі законом, була справа з так званим «Актом Магнітського» стосовно низки посадовців із Росії, як вважають, причетних до смерті у слідчому ізоляторі юриста Сергія Магнітського, який викрив масштабне викрадення урядовцями бюджетних коштів. Іще перед ухваленням закону уряд США повідомляв, що через цю причетність уже застосував санкції до приблизно 60 осіб із Росії; після ухвалення США на вимогу цього закону оприлюднили імена 18 людей, до яких застосували санкції саме за цим актом.
Комітет веде пряму трансляцію засідання на своєму сайті. А текстову трансляцію слухання веде українська редакція «Голосу Америки».
Очікують, що промовці говоритимуть про ймовірні санкції проти посадовців із України, яких можуть вважати причетними до порушень прав людини тощо. З пропозиціями про такі санкції виступає опозиція в Україні, а також низка діячів у США.
Крім української теми, комітет розглядає сьогодні кандидатури майже 40 осіб для призначення на урядові посади, а також законопроект про цивільну атомну співпрацю з Південною Кореєю.
7 січня Сенат Конгресу США ухвалив резолюцію «на підтримку українського народу і його права на незалежне і демократичне майбутнє», в якій, зокрема, засудив рішення української влади застосовувати насильство проти мирних демонстрантів і закликав негайно притягти винних до відповідальності і звільнити затриманих учасників мирних демонстрацій.
Сенат також заявив, що «в разі подальшого державного насильства щодо мирних демонстрантів президент і Конгрес мають розглянути, чи слід застосовувати цілеспрямовані санкції, в тому числі візові обмеження і заморожування активів щодо осіб, відповідальних за накази про насильство або вчинення насильства».
Нинішній розгляд у комітеті з закордонних відносин Сенату наразі не призведе ні до яких практичних наслідків. Усі можливі пропоновані законодавчі кроки стосовно України комітет муситиме розглядати іншого разу, щоб у разі схвалення винести їх у майбутньому на розгляд усього складу Сенату. Крім того, законопроект аналогічного змісту муситиме схвалити й Палата представників, щоб він міг потрапити на розгляд президентові США, який підпише або відхилить його.
У США запровадження санкцій проти осіб чи організацій із тих чи інших причин є прерогативою виконавчої влади, до якої вона вдається без узгоджень із Конгресом. При цьому імен тих, до кого застосовані санкції, не оприлюднюють.
Так було, зокрема, позаминулого року з тодішнім першим заступником генерального прокурора України Ренатом Кузьміним, який курував роботу управління з розслідування особливо важливих справ, зокрема, щодо колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко: він сам повідомив, що США скасували його візу. Після його заяви посольство США підтвердило це, але підстав так і не назвало публічно, заявивши, що самого Кузьміна про них повідомили.
Імовірно, єдиним досі випадком, коли уряд США мусив запроваджувати санкції за ухваленим у Конгресі законом, була справа з так званим «Актом Магнітського» стосовно низки посадовців із Росії, як вважають, причетних до смерті у слідчому ізоляторі юриста Сергія Магнітського, який викрив масштабне викрадення урядовцями бюджетних коштів. Іще перед ухваленням закону уряд США повідомляв, що через цю причетність уже застосував санкції до приблизно 60 осіб із Росії; після ухвалення США на вимогу цього закону оприлюднили імена 18 людей, до яких застосували санкції саме за цим актом.