Київ – Парламентська більшість ручним голосуванням ухвалила ганебний закон, який передбачає покарання за наклеп, участь в Автомайдані і навіть просто вдягнений на мітингу шолом. У такий спосіб, як переконує газета «Україна молода», влада збирається «навести порядок» у країні. Докладніше про закон видання розповідає у статті «Журналістам, водіям і просто революціонерам».
Єдиним законом парламент зробив жорсткішим законодавство в різних сферах. Експерти газети «Комерсант Україна» переконані, що цей закон став реакцією влади на Майдан, і застерігають, що Україна перетворюється в «поліцейську державу».
«За півгодини Рада змінила країну» – у публікації під таким заголовком газета «Сегодня» пише, що опозиція звинувачує владу у заколоті і погрожує їй референдумом. А про те, кого і за що будуть ув’язнювати, газета розповідає в матеріалі «Нова країна».
Від політичних новин в Україні стає трохи страшнувато, наголошує тижневик «Країна». Політичне насильство зростає повільно, але постійно. Ще кілька місяців тому все було набагато спокійніше, зауважує видання. Були проплачені мітинги, що нічого не вирішували, та дрібні політичні інтриги в парламенті. Газета стверджує, що влада робить ставку на силу в розв’язанні політичної кризи. Майдан не відбив у Януковича бажання перемагати 2015 року. Моделюватимуть варіант другого туру, вигідний Януковичу. Однак він приречений програти з двох причин, переконує тижневик. По-перше, тактика сили може давати лише короткострокові позитивні результати. Другою причиною поразки Януковича є загальна неефективність політичної моделі в Україні. Про це наголошується в статті «У всьому винен Янукович, або Чому влада програла Майдану ще до його виникнення».
Чим довше триває протистояння, тим більше радикалізму з обох сторін, констатує тижневик «Коментарі». Про це свідчить безліч прикладів з історії інших країн, і нинішні українські події – не виняток. Однак, говорячи про радикалізм в Україні, газетярі пропонують уточнити, про який саме радикалізм йдеться. Донедавна радикальні настрої серед учасників Євромайдану виливалися в акції з націоналістичною та антикомуністичною спрямованістю, такі як демонтаж пам’ятника Леніну в центрі Києва та смолоскипна хода на день народження Степана Бандери. У протилежному таборі радикалізм проявлявся у проросійських, антиєвропейських і антигаличанських заявах, причому традиційних ораторів на кшталт депутатів-регіоналів Вадима Колесніченка та Олега Царьова став затьмарювати керівник Харківщини Михайло Добкін. А в опозиції вихід Анатолія Гриценка з фракції «Батьківщина», по суті, дав старт формуванню нового радикального ядра, не контрольованого лідерами «Батьківщини», УДАРу та «Свободи». Докладніше йдеться в матеріалі «Два види радикалізму».
Єдиним законом парламент зробив жорсткішим законодавство в різних сферах. Експерти газети «Комерсант Україна» переконані, що цей закон став реакцією влади на Майдан, і застерігають, що Україна перетворюється в «поліцейську державу».
«За півгодини Рада змінила країну» – у публікації під таким заголовком газета «Сегодня» пише, що опозиція звинувачує владу у заколоті і погрожує їй референдумом. А про те, кого і за що будуть ув’язнювати, газета розповідає в матеріалі «Нова країна».
Від політичних новин в Україні стає трохи страшнувато, наголошує тижневик «Країна». Політичне насильство зростає повільно, але постійно. Ще кілька місяців тому все було набагато спокійніше, зауважує видання. Були проплачені мітинги, що нічого не вирішували, та дрібні політичні інтриги в парламенті. Газета стверджує, що влада робить ставку на силу в розв’язанні політичної кризи. Майдан не відбив у Януковича бажання перемагати 2015 року. Моделюватимуть варіант другого туру, вигідний Януковичу. Однак він приречений програти з двох причин, переконує тижневик. По-перше, тактика сили може давати лише короткострокові позитивні результати. Другою причиною поразки Януковича є загальна неефективність політичної моделі в Україні. Про це наголошується в статті «У всьому винен Янукович, або Чому влада програла Майдану ще до його виникнення».
Чим довше триває протистояння, тим більше радикалізму з обох сторін, констатує тижневик «Коментарі». Про це свідчить безліч прикладів з історії інших країн, і нинішні українські події – не виняток. Однак, говорячи про радикалізм в Україні, газетярі пропонують уточнити, про який саме радикалізм йдеться. Донедавна радикальні настрої серед учасників Євромайдану виливалися в акції з націоналістичною та антикомуністичною спрямованістю, такі як демонтаж пам’ятника Леніну в центрі Києва та смолоскипна хода на день народження Степана Бандери. У протилежному таборі радикалізм проявлявся у проросійських, антиєвропейських і антигаличанських заявах, причому традиційних ораторів на кшталт депутатів-регіоналів Вадима Колесніченка та Олега Царьова став затьмарювати керівник Харківщини Михайло Добкін. А в опозиції вихід Анатолія Гриценка з фракції «Батьківщина», по суті, дав старт формуванню нового радикального ядра, не контрольованого лідерами «Батьківщини», УДАРу та «Свободи». Докладніше йдеться в матеріалі «Два види радикалізму».
