Київ – Одразу декілька громадських об’єднань заявили про бажання приєднатися до переговорів між владою та парламентською опозицією. Про такий намір заявили як активісти Майдану, так і їхні політичні опоненти. Натомість експерти сумніваються в тому, що збільшення чисельності переговірників зробить перемови ефективнішими.
Із вимогою приєднатися до переговорів між владою та опозицією зі врегулювання політичної кризи на спільній прес-конференції виступили представники організацій, що відіграють помітну роль на Майдані: «Правого сектору» та ветеранів-«афганців».
За словами одного з очільників «Правого сектору» Дмитра Яроша, їх непокоїть те, що влада та опозиція не можуть порозумітися з найзлободенніших питань. А на думку «афганця» Миколи Семеняки, активісти Майдану хочуть приєднатися до переговорів, оскільки виникла потреба контролювати дії політків.
«Ми ж не знаємо, в які ігри грають політики. Тому хочемо бути представлені на переговорах – будемо тиснути на тих і на тих», – зазначає він.
Із заявою про бажання долучитися до переговорів виступили й супротивники Майдану, які на зборах у Харкові заявили про створення організації «Український фронт».
«Ми хочемо приєднатися до переговорного процесу, який сьогодні відбувається між опозицією і владою, на правах тих, хто представлятиме альтернативну точку зору. Нещодавно представники «Правого сектору» заявили про своє бажання вступити в переговорний процес. Думаю, що вони мають на це право, представляючи певну частину населення, але точно таке ж право має і новостворена організація. Це необхідно для того, щоб весь спектр поглядів на цих переговорах був представлений», – зазначив один із ініціаторів створення «Українського фронту», голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін.
Російський вимір «Українського фронту»
Натомість політолог Юрій Якименко вважає, що організована представниками влади організація не може стати третьою стороною в переговорному процесі. Тоді як долучення до переговорів організацій, які активно діють на Майдані, може бути виправданим. Однак поява нових суб’єктів істотно не вплине на перебіг переговорів.
«Якщо набір вимог буде розширюватися, то це ускладнить переговори для опозиції і представників Майдану. Якщо вимоги будуть однакові, але їх репрезентуватиме більше людей, то переговорний процес від цього не постраждає», – припускає Юрій Якименко.
Схожої думки дотримується й політичний експерт Євген Магда. За його словами, нові учасники так чи інакше афільовані зі владою чи опозицією. Проте інтереси опозиції й активістів Майдану, а також влади й «фронтовиків», хоча й схожі, але аж ніяк не тотожні.
«Стосовно «Українського фронту», то, з огляду на його символіку і його риторику – думаю, це прагнення російської сторони через свого агента впливу стати активнішим учасником процесу. А щодо «Правого сектору» і «афганців», то вони не відчувають довіри до лідерів опозиційних сил», – наголошує Євген Магда.
Між тим, представники парламентської опозиції сподіваються, що шляхи розв’язання політичної кризи будуть знайдені у Верховній Раді, нова сесія якої розпочнеться 4 лютого.
Із вимогою приєднатися до переговорів між владою та опозицією зі врегулювання політичної кризи на спільній прес-конференції виступили представники організацій, що відіграють помітну роль на Майдані: «Правого сектору» та ветеранів-«афганців».
За словами одного з очільників «Правого сектору» Дмитра Яроша, їх непокоїть те, що влада та опозиція не можуть порозумітися з найзлободенніших питань. А на думку «афганця» Миколи Семеняки, активісти Майдану хочуть приєднатися до переговорів, оскільки виникла потреба контролювати дії політків.
«Ми ж не знаємо, в які ігри грають політики. Тому хочемо бути представлені на переговорах – будемо тиснути на тих і на тих», – зазначає він.
Із заявою про бажання долучитися до переговорів виступили й супротивники Майдану, які на зборах у Харкові заявили про створення організації «Український фронт».
«Ми хочемо приєднатися до переговорного процесу, який сьогодні відбувається між опозицією і владою, на правах тих, хто представлятиме альтернативну точку зору. Нещодавно представники «Правого сектору» заявили про своє бажання вступити в переговорний процес. Думаю, що вони мають на це право, представляючи певну частину населення, але точно таке ж право має і новостворена організація. Це необхідно для того, щоб весь спектр поглядів на цих переговорах був представлений», – зазначив один із ініціаторів створення «Українського фронту», голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін.
Російський вимір «Українського фронту»
Натомість політолог Юрій Якименко вважає, що організована представниками влади організація не може стати третьою стороною в переговорному процесі. Тоді як долучення до переговорів організацій, які активно діють на Майдані, може бути виправданим. Однак поява нових суб’єктів істотно не вплине на перебіг переговорів.
«Якщо набір вимог буде розширюватися, то це ускладнить переговори для опозиції і представників Майдану. Якщо вимоги будуть однакові, але їх репрезентуватиме більше людей, то переговорний процес від цього не постраждає», – припускає Юрій Якименко.
Схожої думки дотримується й політичний експерт Євген Магда. За його словами, нові учасники так чи інакше афільовані зі владою чи опозицією. Проте інтереси опозиції й активістів Майдану, а також влади й «фронтовиків», хоча й схожі, але аж ніяк не тотожні.
«Стосовно «Українського фронту», то, з огляду на його символіку і його риторику – думаю, це прагнення російської сторони через свого агента впливу стати активнішим учасником процесу. А щодо «Правого сектору» і «афганців», то вони не відчувають довіри до лідерів опозиційних сил», – наголошує Євген Магда.
Між тим, представники парламентської опозиції сподіваються, що шляхи розв’язання політичної кризи будуть знайдені у Верховній Раді, нова сесія якої розпочнеться 4 лютого.
