Доступність посилання

ТОП новини

Автомайданівців перетворили з «хуліганів» на «екстремістів»


Трьом активістам Автомайдану у вівторок в апеляційному суді Києва змінили запобіжний захід. Тепер автомобілісти перебуватимуть під домашнім арештом. У той же ж час під вартою залишається ще понад десяток автомайданівців, яких вночі 23 січня поблизу урядового кварталу затримали бійці спецпідрозділу «Беркут».

Активісти розповідають, що в ніч затримання їх начебто попросили про допомогу невідомі, однак коли вони приїхали на місце, то потрапили в засідку, влаштовану силовиками.

Автомайданівці заявляють, що «беркутівці» били людей, понищили автомобілі, а після затримання продовжували знущатись. Впродовж наступних двох днів активістів взяли під варту. Тепер в апеляційному суді Андрія Лісовенка, Ігоря Пальоху та Дениса Сергієнка відпустили під цілодобовий домашній арешт.

Причини арешту є вигаданими – юрист

Втім, адвокати не надто радіють такому рішенню. Захисник одного з активістів, Сергій Скуратівський, переконаний, що обвинувачення повністю безпідставне, а справу він називає радше політичною розправою, аніж юридичним процесом.

Мова йде не лише про відсутність складу злочину, а відсутня навіть подія злочину
Сергій Скуратівський
«Відсутні взагалі підстави для притягнення до відповідальності, – зазначає він. – І мова йде не лише про відсутність складу злочину, а відсутня навіть подія злочину. Тобто, ті події, які описуються обвинуваченням, що люди перегородили дорогу, напали на «беркутівців», побили їх – цих подій взагалі не було».

Автомайданівці можуть потрапити до вязниці на 8 років

Попри зміну запобіжного заходу частині активістів, заарештованим автомайданівцям також змінили й обвинувачення. Раніше їх підозрювали у хуліганстві, а тепер в участі у масових заворушеннях (ч. 1 ст. 294 ККУ). Правопорушення це значно важче, пояснюють юристи, покарання може сягати восьми років позбавлення волі.

Дмитро Гузій, координатор ініціативної групи «Євромайдан SOS», яка займається захистом мітингувальників у судах, переконаний, що в такий спосіб прокуратура посилює тиск на майданівців, хоча юридичних підстав для цього нема.

«Логіка – довести, що всі ці люди є дуже небезпечними, тому що вони не просто вчинили якісь хуліганські дії, а що у них був умисел і була організація. Якщо людину в прямому сенсі підводять під цю статтю, то наслідки можуть бути зовсім різні. Головне – мати папірець, а потім його можна показувати кому завгодно», – зазначає Дмитро Гузій.

Прокуратура обіцяє амністію в обмін на ліквідацію Майдану

Апеляції у справах арештованих поблизу урядового кварталу автомайданівців триватимуть і в середу, тому остаточне число звільнених з-під варти наразі не відоме.

Водночас у київській прокуратурі заявляють, що 18 активістів, яких підозрюють в участі у масових заворушеннях, можуть бути амністовані. Однак для цього треба виконати всі умови нещодавно ухваленого «закону про амністію». Там йдеться про розблокування вулиці Грушевського та всіх інших вулиць у центрі Києва і звільнення зайнятих мітингувальниками будівель державних органів влади та місцевого самоврядування в усій Україні.
  • Зображення 16x9

    Левко Стек

    Працюю на Радіо Свобода з 2013 року. Потрапив в редакцію за тиждень по початку Євромайдану. Саме висвітленням подій Революції гідності займався до весни 2014 року. Згодом окупація Криму та протистояння на Донбасі. З початку літа 2014 року займаюсь висвітленням війни на Донбасі. Був мобілізований до Збройних сил України у серпні 2022 року.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG