«Аномально висока явка» і вражаюча «одностайність» жителів Кримського півострову на референдумі, що відбувся в неділю, – ключові тези у прокремлівських засобах інформації. На шпальтах наймасовіших російських газет і в ефірах найпопулярніших російських телеканалів «референдум» у Криму представлений як свято. Водночас більшість російських ЗМІ ігнорує точку зору людей, які не прийшли на референдум, і уникає повідомлень про ймовірні фальсифікації під час голосування.
«Ми йдемо додому! Крим – у Росію! Вітаю вас усіх!» – кадри зі святкування у Сімферополі – з феєрверками, російськими прапорами і співанням гімну сусідньої держави – в основі сюжетів російського телебачення про «референдум» у Криму. Основний акцент – на «безпрецедентній явці»: російські засоби інформації повторюють про 83 відсотки і розповідають, нібито на деяких виборчих дільницях охочі проголосувати займали чергу з 6-ї ранку.
Кореспонденти Радіо Свобода у неділю переповідали, що реальні черги спостерігали лише у Керчі. Тим часом у районах ажіотажу на виборчих дільницях не було. Однак прокремлівські ЗМІ стверджують: Крим був одностайним. «Йшли цілими родинами, з квітами, вітали одне одного. Багато кримчан кажуть, що цього дня чекали 23 роки», – розповідали в ефірі «Першого каналу».
Особлива увага – до Севастополя, що є містом державного значення. Тут, кажуть, проголосували майже півмільйона осіб. Водночас блогер teh-nomad у своєму «живому журналі» порахував: про таку кількість не може бути й мови. Офіційно, за даними місцевого управління статистики, у Севастополі мешкає менше ніж 400 тисяч осіб.
Все «по-чесному»
Про ймовірні фальсифікації на «референдумі» вже заявили у Центрвиборчкомі кримськотатарського Курултаю і в Комітеті виборців України. Андрій Крисько, представник комітету у Криму, розповів Радіо Свобода, що має дані про те, як у списки виборців прямо у день голосування вносили людей із російськими паспортами, і про те, як деякі люди мали змогу проголосувати кілька разів – на різних виборчих дільницях.
Не виключають у комітеті виборців і голосування «мертвих душ». «Списки дуже старі, не уточнені. На одній із виборчих дільниць використовували списки 1999 року», – розповів Андрій Крисько.
На російському «Першому каналі» таким явищам дали своє пояснення: мовляв, старими списками послуговувалися, бо Центрвиборчком України заблокував базу даних із переліком виборців.
Агентство РІА «Новости» передає, що загалом кримська виборча комісія не отримала скарг на перебіг голосування, «високу оцінку» йому дали і міжнародні спостерігачі. Агентство, однак, не уточнює, яку славу мають деякі з цих спостерігачів на батьківщині: наприклад, Бейла Ковач, член ультраправої угорської партії «Йоббік», або Кирил Колев, очільник молодіжного крила болгарської партії «Атака», відомої, наприклад, своїм відвертим антисемітизмом.
Кримським татарам погрожували?
Окрема тема – спотворена інформація про участь у «референдумі» кримських татар. РІА «Новости» поінформувало, нібито у недільному голосуванні взяли участь 40 відсотків представників корінного населення, а «Московский комсомолец» у своєму репортажі про день голосування пише, нібито очільники кримських татар перешкоджали і погрожували їм за участь у «референдумі».
«Кримські татари як жителі України, які ідентифікують себе як жителі України, не підуть на захід, який суперечить Конституції, який є незаконним», – наголосив у неділю у коментарі Радіо Свобода представник кримськотатарського населення Кам’янки, що у Первомайському районі.
У Меджлісі у понеділок повідомили, що, за їхніми даними, переважна більшість кримських татар підтримала заклик бойкотувати незаконний «референдум» і не брала участі у ньому. Водночас, кримські татари побоюються, що після голосування кримської більшості за Росію проти них можуть початися репресії.
«Крута» Росія
Російські пропагандисти тим часом перейшли до погроз на адресу США, які під час кримської кризи наголошують на підтримці України. У підсумках тижня на каналі «Росія 1» у неділю Дмитро Кисельов заявив: «Росія – єдина країна у світі, яка реально здатна перетворити США на радіоактивний попіл».
У день «референдуму» між президентами США і Росії відбулася телефонна розмова, якій передувала заява Білого дому про нелегітимність голосування у Криму. Першим повідомлення про бесіду оприлюднив сайт Кремля. «Володимир Путін звернув увагу на неспроможність і небажання нинішньої київської влади приборкати розгул ультранаціоналістичних і радикальних угруповань, що дестабілізують обстановку і тероризують мирних жителів, зокрема й російськомовне населення і наших співвітчизників», – зацитували в адміністрації російського президента його претензії до України.
Дещо змістовнішою була оприлюднена Білим домом позиція Барака Обами під час цих телефонних переговорів. Президент США зокрема зазначив, що спільно з європейськими партнерами Вашингтон готовий змусити Росію «заплатити додаткову ціну» за її дії щодо України.
Наступного дня, у понеділок, США оприлюднили перелік росіян і українців, проти яких запроваджено санкції за причетність до кримської кризи. Водночас, переповідаючи зміст телефонної розмови 16 березня, з усього, що Обама сказав Путіну, у Кремлі виділили лише привітання американського президента з проведенням у Сочі Паралімпійських ігор.
«Ми йдемо додому! Крим – у Росію! Вітаю вас усіх!» – кадри зі святкування у Сімферополі – з феєрверками, російськими прапорами і співанням гімну сусідньої держави – в основі сюжетів російського телебачення про «референдум» у Криму. Основний акцент – на «безпрецедентній явці»: російські засоби інформації повторюють про 83 відсотки і розповідають, нібито на деяких виборчих дільницях охочі проголосувати займали чергу з 6-ї ранку.
Кореспонденти Радіо Свобода у неділю переповідали, що реальні черги спостерігали лише у Керчі. Тим часом у районах ажіотажу на виборчих дільницях не було. Однак прокремлівські ЗМІ стверджують: Крим був одностайним. «Йшли цілими родинами, з квітами, вітали одне одного. Багато кримчан кажуть, що цього дня чекали 23 роки», – розповідали в ефірі «Першого каналу».
Особлива увага – до Севастополя, що є містом державного значення. Тут, кажуть, проголосували майже півмільйона осіб. Водночас блогер teh-nomad у своєму «живому журналі» порахував: про таку кількість не може бути й мови. Офіційно, за даними місцевого управління статистики, у Севастополі мешкає менше ніж 400 тисяч осіб.
Все «по-чесному»
Про ймовірні фальсифікації на «референдумі» вже заявили у Центрвиборчкомі кримськотатарського Курултаю і в Комітеті виборців України. Андрій Крисько, представник комітету у Криму, розповів Радіо Свобода, що має дані про те, як у списки виборців прямо у день голосування вносили людей із російськими паспортами, і про те, як деякі люди мали змогу проголосувати кілька разів – на різних виборчих дільницях.
Не виключають у комітеті виборців і голосування «мертвих душ». «Списки дуже старі, не уточнені. На одній із виборчих дільниць використовували списки 1999 року», – розповів Андрій Крисько.
На російському «Першому каналі» таким явищам дали своє пояснення: мовляв, старими списками послуговувалися, бо Центрвиборчком України заблокував базу даних із переліком виборців.
Агентство РІА «Новости» передає, що загалом кримська виборча комісія не отримала скарг на перебіг голосування, «високу оцінку» йому дали і міжнародні спостерігачі. Агентство, однак, не уточнює, яку славу мають деякі з цих спостерігачів на батьківщині: наприклад, Бейла Ковач, член ультраправої угорської партії «Йоббік», або Кирил Колев, очільник молодіжного крила болгарської партії «Атака», відомої, наприклад, своїм відвертим антисемітизмом.
Кримським татарам погрожували?
Окрема тема – спотворена інформація про участь у «референдумі» кримських татар. РІА «Новости» поінформувало, нібито у недільному голосуванні взяли участь 40 відсотків представників корінного населення, а «Московский комсомолец» у своєму репортажі про день голосування пише, нібито очільники кримських татар перешкоджали і погрожували їм за участь у «референдумі».
«Кримські татари як жителі України, які ідентифікують себе як жителі України, не підуть на захід, який суперечить Конституції, який є незаконним», – наголосив у неділю у коментарі Радіо Свобода представник кримськотатарського населення Кам’янки, що у Первомайському районі.
У Меджлісі у понеділок повідомили, що, за їхніми даними, переважна більшість кримських татар підтримала заклик бойкотувати незаконний «референдум» і не брала участі у ньому. Водночас, кримські татари побоюються, що після голосування кримської більшості за Росію проти них можуть початися репресії.
«Крута» Росія
Російські пропагандисти тим часом перейшли до погроз на адресу США, які під час кримської кризи наголошують на підтримці України. У підсумках тижня на каналі «Росія 1» у неділю Дмитро Кисельов заявив: «Росія – єдина країна у світі, яка реально здатна перетворити США на радіоактивний попіл».
У день «референдуму» між президентами США і Росії відбулася телефонна розмова, якій передувала заява Білого дому про нелегітимність голосування у Криму. Першим повідомлення про бесіду оприлюднив сайт Кремля. «Володимир Путін звернув увагу на неспроможність і небажання нинішньої київської влади приборкати розгул ультранаціоналістичних і радикальних угруповань, що дестабілізують обстановку і тероризують мирних жителів, зокрема й російськомовне населення і наших співвітчизників», – зацитували в адміністрації російського президента його претензії до України.
Дещо змістовнішою була оприлюднена Білим домом позиція Барака Обами під час цих телефонних переговорів. Президент США зокрема зазначив, що спільно з європейськими партнерами Вашингтон готовий змусити Росію «заплатити додаткову ціну» за її дії щодо України.
Наступного дня, у понеділок, США оприлюднили перелік росіян і українців, проти яких запроваджено санкції за причетність до кримської кризи. Водночас, переповідаючи зміст телефонної розмови 16 березня, з усього, що Обама сказав Путіну, у Кремлі виділили лише привітання американського президента з проведенням у Сочі Паралімпійських ігор.
