Чи дасть Путін добро на анексію Росією Криму?

Київ – У вівторок президент Володимир Путін виступить із позачерговим посланням до російського парламенту і висловить свою позицію щодо «прохання» Криму увійти до складу Росії. Напередодні Путін підписав указ про визнання Криму «суверенною і незалежною державою». Російські експерти розходяться стосовно того, що робитиме далі господар Кремля із частиною окупованої ним української території. Найімовірніше він дасть добро на анексію. Але не можна виключати варіант Південної Осетії або Абхазії.

Після недільного кримського референдуму чимало росіян говорили: «Крим наш!» Втім, впевненість у тому, що саме це скаже у вівторок Володимир Путін, звертаючись до Федеральних Зборів, є не у всіх. Політолог Дмитро Орєшкін вважає, що долю Криму зараз вирішує саме Путін, і у нього ще є можливість, не втрачаючи обличчя і не відступаючи назад, не робити різких рухів.

«Важливість виступу Путіна полягає в тому, що насправді він приймає рішення про майбутнє Криму. Референдум референдумом, але всі розуміють, що остаточний ключ в руках у Путіна. Він може продемонструвати жорсткість, а може навпаки продемонструвати гнучкість і сказати, що поважаючи інтереси суверенної України і думки західних партнерів, він не хоче бачити Крим як 84-й суб'єкт Федерації, а хоче бачити незалежну, але дружню республіку. Маючи на увазі, щось на кшталт Південної Осетії. Тоді у нього є можливість м'яко відступити, не втрачаючи обличчя, і не потрапляючи під серйозні європейські санкції», – зауважує Дмитро Орєшкін.

Українські апетити Путіна залежать від реакції Заходу

Питання визнання кримського референдуму далеко не єдине, яке цікавить експертів. Набагато важливіше, кажуть фахівці, чи готовий російський керівник піти далі на схід України, і які тоді наслідки можуть очікувати не тільки Росію і Україну, а й увесь світ. На думку російського політолога Миколи Петрова, дуже багато залежатиме від принциповості позиції Заходу.

«Я думаю, що стратегічно можливо було б цього очікувати, але це було б уже принципово іншою фазою. Адже це навряд чи передбачало б такий мирний і спокійний рух, як те, що спостерігалося в Криму. Тому, залежно від реакції Заходу, Росія, яка, мабуть, вважає зараз свої позиції в переговорах щодо майбутнього України достатньо потужними, обиратиме ту чи іншу лінію поведінки щодо східних українських регіонів», – вважає Микола Петров.

У понеділок Президент США Барак Обама підписав указ про блокування власності великих російських чиновників через ситуацію на Україні. До списку увійшли спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко, віце-прем'єр Дмитро Рогозін, низка депутатів Держдуми. Серед них Олена Мізуліна, Леонід Слуцький, а також сенатор Андрій Клішас. Крім того, санкції запровадили проти Віктора Януковича, глави уряду Криму Сергія Аксьонова та голови Держради Криму Володимира Константинова. Ще в списку виявився помічник російського президента зі зв'язків з Південною Осетією та Абхазією Владислав Сурков, який, пишуть ЗМІ, негласно виконує функції спецпредставника президента Путіна в Україні.

Чорний список, який погодили країни Євросоюзу, виявився більшим. У ньому поки 18 чиновників з Росії, а також кримські політики-сепаратисти. Присутні тут також депутати Держдуми і члени Ради федерації.

Напередодні ввечері стало відомо, що законопроект про спрощений порядок прийняття нового суб'єкта до складу Росії, внесений раніше групою депутатів, відкликаний з Держдуми за непотрібністю. Як заявив глава думського комітету з конституційного законодавства і держбудівництва Володимир Плігін, у Венеціанській комісії тепер «немає предмету для розгляду цієї законодавчої ініціативи». Раніше Венеціанська комісія назвала кримський «референдум», проведений сепаратистами 16 березня, нелегітімним. Щодо думського законопроекту комісія визнала – така ініціатива суперечить міжнародному праву.