Над чотирма законопроектами щодо люстрації сьогодні активно працює спеціальна робоча група. У результаті її діяльності повинен з’явитися один законопроект, який внесуть на розгляд Верховної Ради. Так вважають адвокати, громадські активісти Ярослав Бабич та Сергій Коваленко. Самого слова «люстрація» у назві закону не буде, анонсували вони. Йтиметься про «повернення довіри», як і у нещодавно ухваленому законі «Про відновлення довіри до судової системи». Проте головне у люстраційному законі не назва, а в якому вигляді він буде ухвалений і до чиїх рук потрапить для виконання, наголосили вони.
Чи не найбільші дискусії, що точаться сьогодні довкола майбутньої люстрації, стосуються формування і призначення люстраційної комісії, говорить адвокат Ярослав Бабич. Призначати членів комісії може Верховна Рада, проте для цього потрібно внести зміни до Конституції.
«Якщо створювати люстраційну комісію, то треба вносити в повноваження Верховної Ради призначення її членів. Ми пропонуємо, щоб ці члени призначались виключно з громадськості. Механізм не складний. Громадські організації і об’єднання звертаються до політичних фракцій у Верховній Раді з кадровими пропозиціями», – каже він.
Втім, всередині робочої групи, яка опрацьовує чотири законопроекти про люстрацію існує й протилежна позиція – не створювати такого органу взагалі.
«По-перше, це спростить процедуру ухвалення закону: не потрібно буде конституційної більшості. Не буде потреби вносити зміни в Конституцію в частині повноважень Верховної Ради. А по-друге, при високому ступені корумпованості нашої державної системи виникає питання: а судді хто? Тобто, хто буде тими люстраторами. Тому існує думка не створювати таку комісію, а закріпити перелік автоматичних принципів люстрації, які має застосовувати будь-яка кадрова служба при будь-якому міністерстві, відомстві», – зазначив адвокат Сергій Коваленко.
Обидва адвокати наполягають на необхідності ухвалення закону до парламентських виборів, і висловлюють побоювання, що процес люстрації чи відновлення затягнеться на роки. Те, чи не «заговорить» Україна люстрацію, на їхню думку, залежить насамперед від здатності депутатів поставити мету відновлення державного апарату вище особистих цілей і вміння піти з честю.
Чи не найбільші дискусії, що точаться сьогодні довкола майбутньої люстрації, стосуються формування і призначення люстраційної комісії, говорить адвокат Ярослав Бабич. Призначати членів комісії може Верховна Рада, проте для цього потрібно внести зміни до Конституції.
«Якщо створювати люстраційну комісію, то треба вносити в повноваження Верховної Ради призначення її членів. Ми пропонуємо, щоб ці члени призначались виключно з громадськості. Механізм не складний. Громадські організації і об’єднання звертаються до політичних фракцій у Верховній Раді з кадровими пропозиціями», – каже він.
Втім, всередині робочої групи, яка опрацьовує чотири законопроекти про люстрацію існує й протилежна позиція – не створювати такого органу взагалі.
«По-перше, це спростить процедуру ухвалення закону: не потрібно буде конституційної більшості. Не буде потреби вносити зміни в Конституцію в частині повноважень Верховної Ради. А по-друге, при високому ступені корумпованості нашої державної системи виникає питання: а судді хто? Тобто, хто буде тими люстраторами. Тому існує думка не створювати таку комісію, а закріпити перелік автоматичних принципів люстрації, які має застосовувати будь-яка кадрова служба при будь-якому міністерстві, відомстві», – зазначив адвокат Сергій Коваленко.
Обидва адвокати наполягають на необхідності ухвалення закону до парламентських виборів, і висловлюють побоювання, що процес люстрації чи відновлення затягнеться на роки. Те, чи не «заговорить» Україна люстрацію, на їхню думку, залежить насамперед від здатності депутатів поставити мету відновлення державного апарату вище особистих цілей і вміння піти з честю.
