Найближчі дні будуть тестом для женевських домовленостей – Керрі

Женева – На чотиристоронніх переговорах у Женеві між США, ЄС, Росією та Україною досягнуті домовленості щодо роззброєння всіх незаконних збройних формувань в Україні, наділення місії ОБСЄ в Україні особливою роллю в деескалації конфлікту на Сході країни та розробки нової Конституції України, де були б враховані інтереси всіх регіонів. Українська сторона бере на себе зобов’язання розробляти новий Основний закон. А від Росії США, ЄС та Україна очікуватимуть сприяння в роззброєнні проросійських сепаратистів, які в обмін на звільнення адміністративних будівель можуть бути амністовані. Найближчі дні будуть вирішальними для оцінки дієспроможності женевських домовленостей, визнав державний секретар США Джон Керрі.

Слова «федералізація» та «референдум» у промовах переговірників на женевській зустрічі не лунали. Навіть російській міністр закордонних справ Сергій Лавров говорив про децентралізацію замість федералізації. Натомість ключова домовленість цілоденних перемовин – складення зброї збройними формуваннями сепаратистів, протидія екстремізму, тероризму та ксенофобії.

Державний секретар Джон Керрі публічно визнав, що багато що в цій справі залежатиме саме від Росії.

«Ми дуже сподіваємося, що росіяни підтвердять серйозність своїх намірів, наполягаючи на тому, щоб проросійські сепаратисти склали зброю та звільнили адміністративні будівлі й надалі переслідували свої політичні цілі виключно в рамках конституційних процесів, які гарантують домовленості», – наголосив державний секретар США.

До цього Керрі додає, що в разі відсутності реального прогресу відповідь США буде конкретною – додаткові санкції.

«Ми дали дуже чітко зрозуміти, що Росія має величезний вплив на всі ці сили. І ми чітко вказали, що докази цього доступні публічно. Тому наступні дні будуть дуже важливими для того, щоб зробити висновки. І я повторю, якою є політика Білого дому і що ми вже заявляли: якщо не буде досягнуто прогресу в найближчі дні й події не розгортатимуться в правильному напрямку, будуть запроваджені додаткові санкції», – заявив Джон Керрі.

Роззброєння стосується насамперед Сходу й Півдня – Дещиця

Міністр закордонних справ України Андрій Дещиця, який представляв країну на цих переговорах, пояснив, що вимога складення зброї стосується насамперед сепаратистів. Хоча російський міністр Сергій Лавров у Женеві говорив про «арогантну поведінку» в Україні «Правого сектору».

«Ми говорили, в першу чергу, і так записано в заяві, що ці заходи мають застосуватися до тих регіонів, які є найбільш чутливими в питанні безпеки. Це стосується насамперед регіонів в Східній і Південній Україні. Але я думаю, що все ж таки на певному етапі постане питання, щоб ми могли мати таку стабільність по всій Україні», – наголосив Андрій Дещиця. На уточнення, чи розповсюджуються ці вимоги на Майдан, він відповів, що той має легальний статус.

На запитання Радіо Свобода, чи будуть у рамках виконання женевських домовленостей амністовані затримані за сепаратистські дії особи, Андрій Дещиця зазначив: «Ми розраховуємо, що у разі звільнення приміщень і здачі зброї добровільно ці люди будуть звільнені».

Перед тим на брифінгу за підсумками переговорів у Женеві міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що російська сторона занепокоєна долею заарештованих на Сході України за участь у політичних акціях, особливо долею так званого «народного губернатора» Донеччини Павла Губарєва.

Державний секретар США також наголосив на ключовій ролі спеціальної місії ОБСЄ, яка вже діє в Україні, – в справі деескалації конфлікту на Сході.

Андрій Дещиця запевнив, що подальші рішення щодо антитерористичної операції та військової мобілізації на Сході країни залежатимуть від того, як виконуватимуться женевські домовленості.

Українські регіони матимуть більше повноважень, ніж російські?

Він також наголосив, що питання розробки та ухвалення нової Конституції – це питання виключно українського народу і парламенту. Очільник зовнішньополітичного відомства відзначив, що у планах української сторони зробити так, щоб українські регіони мали навіть більше повноважень, ніж російські.

«Ми не маємо наміру ухвалювати будь-які рішення під тиском російських пропозицій. Те, що українські регіони матимуть більше повноважень, ніж російські, і це буде записано в Конституції, такий план у нас є. Для нас важлива реалізація процесу децентралізації і надання більших повноважень регіонам і місцевим громадам», – заявив Андрій Дещиця.

Сергій Лавров заявив, що в новій Конституції Україні мають бути забезпечені децентралізація, розширені повноваження регіонів, зокрема обрання ними власних виконавчих та законодавчих органів, та гідна роль російської мови. Останнє передбачає, за словами російського міністра, надання їй статусу державної або офіційної.

Верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон, своєю чергою, запевнила, що Євросоюз далі допомагатиме Україні фінансово.

«Ми залишаємося вірними принципам єдності, суверенітету, територіальної цілісності України. ЄС і далі підтримуватиме стабілізацію ситуації в Україні фінансово, економічно та політично», – заявила Катрін Аштон.

Ані Джон Керрі, ані Катрін Аштон не згадали у своїх промовах проблему Криму. Журналістам довелося нагадати їм про неї. Катрін Аштон на це зауважила, що коли вона говорить про підтримку територіальної цілісності України, то це значить цілісність усієї країни, включно з Кримом.

Самі українські дипломати в Женеві визнали, що мали вибір: змиритися з неминучістю війни або ж поборотися за мир. Вони обрали боротьбу за мир. Що обрала Росія?