Наталка Писанська
Берлін – Збірна Німеччина у фінальному матчі на легендарному стадіоні Маракана перемогла команду Аргентини з рахунком 1:0 і стала чемпіоном світу з футболу. Німеччини, яка хоч і завоювала титул вчетверте, але вперше робила це як об’єднана країна після завершення Холодної війни. Перемогу на мундіалі німці сприйняли глибше і ширше, аніж просто спортивну.
Чемпіонат світу з футболу в Бразилії став восьмим, який проводився в Америці – Південній і Північній. Жодного разу на мундіалях в Америці не вигравала європейська команда. І ось з восьмого разу Європі таки вдалося здобути трофей на американському континенті. Збірна команда Німеччини у важкій, напруженій, але і видовищній грі здолала команду Аргентини з рахунком 1:0 завдяки голу, забитому в додатковий тайм.
«Покажи, що ти кращий, ніж Мессі!»
Усю Німеччину облетіли слова головного тренера німецької футбольної команди Йоахіма Льова, з якими він звернувся до автора переможного голу Маріо Гетце: «Вийди на поле і покажи, що ти кращий, ніж Мессі!» Гетце так і вчинив, забивши вирішальний гол аргентинській збірній на 113-й хвилині додаткового часу.
У футбольну історію увійдуть імена не лише тренера Йоахіма Льова і «визволителя» Маріо Гетце, як його назвала німецька преса, а й Філіпа Лама, Бастіана Швайнштайґера, Томаса Мюллера і 36-річного Мирослава Кльозе, який, імовірно, цією перемогою завершить футбольну кар’єру. Саме у грі проти Бразилії, яку німці у півфіналі просто розгромили з рахунком 7:1, Кльозе забив свій 16-й гол, побивши рекорд бразильця Роналдо і ставши найкращим бомбардиром на чемпіонатax світу всіх часів.
Але титул найкращого гравця бразильського чемпіонату дістався Ліонелю Мессі – нагорода стала для нього знаком утіхи. Найсильнішим воротарем визнано голкіпера німців Мануеля Нойєра, який отримав «золоту рукавицю». Коментатор першого телеканалу назвав його «німецькою стіною».
«Ми були нині 55 днів разом, а весь проект розпочався ще 10 років тому. Це результат роботи багатьох років, починаючи з Юргена Клінсмана, а ми продовжили його роботу. Наша сила у тому, що усі ці роки ми послідовно поліпшувалися. Ми постійно просувалися вперед, навіть, якщо не вистачало для вирішального кроку. Але ми пам’ятали завжди, що настане час і ми зробимо той останній крок до титулу чемпіонів. Ми зажди вірили в це. Ми завжди працювали багато для досягнення цієї мети», – сказав після перемоги тренер Йоахім Льов.
А ось реакція автора гола-переможця Маріо Гетце: «Я вперто тренувався разом із командою, і тому я вважаю, що кожний гравець у команді заслужив на цю перемогу. Я впевнений, що ми заслужили цей кубок».
Об’єднавчий фактор
Вранці, після переможної ночі, в очах кожного німця сяяла четверта зірка, яку футбольна команда завоювала на чемпіонаті світу. Ця перемога – справді перемога всієї Німеччини. Нею пронизані розмови на вулиці і в кнайпах, матеріали ЗМІ, коментарі фахівців.
Заголовки у газетах: «Уся Німеччина – переможець!» Або: «Ми – переможці!». Стає очевидно, що такі події об’єднують і посилюють почуття національного і патріотичного: «Ми».
У Берліні біля історичних Бранденбургських півмільйона фанів, які спостерігали за матчем на величезних екранах, не дивлячись на непогоду, потрапили в стан екстазу після переможного голу і завершення матчу.
Але важливість четвертої зірки на футболках гравців не можна виміряти премією, котру кожен німецький футболіст отримає після гри у Бразилії – 600 тисяч євро. Або навіть довгим шляхом, який німецькі футболісти здолали до перемоги – 25 років, – щоб знову забрати Кубок чемпіонів світу додому.
Значення цієї події у тому, що про неї можна сказати: вона – спільна. Переможний гол, який забив Маріо Гетце, святкували також понад 50 тисяч уболівальників у Гамбурзі, Франкфурті-на-Майні та Мюнхені. У Кельні натовп пройшов вулицями міста під співи та вибухи феєрверків. І хоча Німеччина вчетверте стала чемпіоном світу, однак три рази до цього перемогу здобувала команда Західної Німеччини в часи коли Німеччина була розділена. Перемога в Бразилії – перша спільна перемога єдиної Німеччини.
Скептичні голоси
Натомість скептики вбачають у таких подіях як чемпіонат світу лише спробу політиків відволікти увагу народу від важливих проблем і рішень. Адже життя триває, незважаючи на футбольні змагання. Критики переконані, що чемпіонат – лише одномоментна ейфорія, роздмухана футбольними функціонерами для власного збагачення. Усі вони роздувають важливість безперечно цікавого спортивного змагання до події номер один, яку ще довго пережовуватиме преса, відсунувши на другий план війну в Україні та події на Близькому сході, чи епідемію Еболи у Західній Африці.
І все ж голоси скептиків тануть у морі – чи навіть океані! – тих, хто любить футбол, хто стежив за Чемпіонатом світу і хто радів прекрасній перемозі найсильнішої на цей час команди планети – збірної Німеччини. Вже сам факт, що за фіналом спостерігав понад один мільярд телеглядачів у світі, говорить сам за себе. Свято футболу в країні румби і самби таки вдалося!
