Державний секретар США Джон Керрі, який у понеділок вів із представниками Ірану переговори щодо ядерної програми Тегерана, назвав їх важкими. Але в Білому домі вважають, що іранська сторона ставиться до цих переговорів серйозно. Тим часом визначений раніше термін для досягнення домовленості збігає вже наприкінці тижня, 20 липня.
Іран серйозно ставиться до ядерних переговорів із Заходом – так прокоментував перебіг переговорів у понеділок речник Білого дому Джош Ернест. «Але з деяких визначальних питань Іран іще не зміг піти на рішення, необхідні, щоб довести, що його ядерна програма суто мирна», – додав речник.
За його словами, державний секретар США Джон Керрі після зустрічей із іранцями у Відні повернеться до Вашингтона і дасть рекомендації президентові Бараку Обамі, що робити далі. Так речник відповів на запитання, чи можливе перенесення кінцевого терміну для досягнення домовленості – наразі цей термін, визначений раніше, збігає вже в неділю, 20 липня.
Сам Джон Керрі, який у понеділок вів переговори з міністром закордонних справ Ірану Могаммадом Джавадом Заріфом, назвав їх важкими, але ввечері змалював зустріч як добру.
Від Ірану чекають на «згоду на щось прийнятне»
Він залишався у Відні після того, як у неділю переговори з іранцями провели там представники шести країн світу – крім Керрі, також міністри закордонних справ Великої Британії, Франції й Німеччини і чільні дипломати Росії й Китаю. Ці недільні зустрічі не призвели до прориву.
У світі все ж сподіваються, що остаточної домовленості вдасться досягти до 20 липня. Речник верховного представника Європейського союзу з закордонних справ Катрін Аштон, яка координує ці переговори з боку світової спільноти, Майкл Манн заявив Радіо Свобода:
«Ці переговори технічні і політичні, аде очевидно, що має бути політичне рішення. Врешті іранці мусять вирішити погодитися на щось прийнятне».
Суперечності далі викликає ціла низка питань. Головне з них – наскільки Іран буде повинен скоротити свої потужності збагачення урану, щоб усунути занепокоєння, що цих кількостей і рівня збагачення урану може вистачити на ядерні боєголовки.
Розбіжності значні, а часу мало
Ситуацію загострив публічний виступ минулого тижня верховного керівника Ірану аятоли Алі Хаменеї, сповнений технічних подробиць. За повідомленнями, він став несподіванкою навіть для іранської делегації у Відні. Найвищий іранський керівник заявив, що Тегеранові потрібні в 19 разів більші збагачувальні потужності, ніж ті, які влаштовують світову спільноту. Світ натомість пропонує Іранові отримувати збагачений уран для його ядерного реактора, що використовується для медичних досліджень, іззовні – хоча б із Росії, яка нині будує в Ірані атомну електростанцію.
20 липня збігає термін чинності тимчасової домовленості навколо ядерної програми Ірану, що була досягнена в листопаді минулого року. За тією домовленістю Тегеран частково обмежив цю програму, а у відповідь були частково зняті санкції проти Ірану.
Світова спільнота непокоїться, що Іран може під прикриттям заяв про мирну ядерну програму намагатися здобути ядерну зброю. Тегеран заперечує це й наполягає на праві на мирний атом, але не йде на кроки, які б переконали світ у його позиції.
