Про те, якими будуть негативні наслідки виборів депутатів в округах розмірковує «Український тиждень». Видання наголошує, що попри поширений стереотип про «котів у мішку», яких у своїх партійних списках протягують лідери політичних сил, найбільшу загрозу потрапляння в парламент сумнівних осіб завжди становила мажоритарна складова. Цьому сприяла система виборів в один тур, за якої для проходження до Ради висуванцям в одномандатних округах часто вистачало 15–25% голосів. Достатньо було вдалих політтехнологій розпорошення голосів, солідних грошей на рекламну кампанію та банальний підкуп соціально незахищених і політично-несвідомих виборців, а також активного сприяння адміністративного ресурсу. Перемогу за мажоритарною здобуває той, хто здатен влаштувати краще свято популізму. Журналісти переконують, що у мажоритарників завжди набагато менше політичної відповідальності перед виборцями порівняно з партіями, зате в рази більша вразливість до шантажу та тиску тих, хто контролює у країні виконавчу владу, силові структури або просто великі фінансові ресурси. Докладніше про це йдеться в статті «Троянський кінь мажоритарки».
З обранням нової Верховної Ради пропрезидентська та проукраїнська більшість точно вимальовується. Саме вона і обиратиме наступного прем’єр-міністра, констатує експерт «Газети по-українськи». Він вважає, що на керівника кабміну претендуватимуть Яценюк, Гройсман і Тігіпко. Питання в тому, хто і як виторговуватиме собі це крісло. Якщо прем’єр залишиться на посаді, будуть шукати з президентом компроміси. Експерт вважає, що Яценюк – найкращий з усіх прем’єрів часів незалежності, якщо не брати Ющенка. Він робить те, на що вказує Міжнародний валютний фонд, що вже є непогано.
Імпортувати вугілля для України буде дешевше, ніж утримувати частину шахт, постраждалих від воєнних дій у зоні АТО, наголошує газета «Голос України». Видання констатує, що на території «ЛНР» сьогодні залишилася більша частина вугільних підприємств. Шахти продовжують працювати, однак їхня продукція здебільшого спрямовується до Росії. Щоправда, за інформацією газетярів, останнім часом серед бойовиків виникли серйозні протиріччя у встановленні свого права на «експропріацію» вугілля. Нерідко такі з'ясування закінчуються стріляниною, а то й справжніми боями. А тим часом, запасів палива для українських теплоелектростанцій може вистачити тільки до середини листопада, а коштів, отриманих від реалізації палива, що видобувається, вистачає в кращому разі на 20% заробітної плати. Ситуація у вугільній галузі сьогодні така, що без державної підтримки, без дотацій галузь існувати не може. Однак грошей у державі немає. Якщо торік у бюджеті України було закладено й область одержала держпідтримки на собівартість вугілля чотири з половиною мільярди гривень дотацій, то в першому кварталі цього року сума знизилася до одного мільярда гривень. Нинішня ситуація критичніша. Вихід із становища уряд знайшов у тому, щоб закрити частину вугільних підприємств, а необхідний обсяг палива імпортувати. Звідки – йдеться в матеріалі «Урятувати шахту від закриття».
