Сьогодні у Дніпропетровську вшановували памʼять Василя Макуха – колишнього вояка УПА, громадського діяча, першого українця, який, протестуючи проти русифікаторської політики радянської влади та введення радянських військ у Чехословаччину, вчинив акт самоспалення.
6 листопада минає 46 років від дня його трагічної смерті – Макух підпалив себе 5 листопада на Хрещатику, вигукуючи «Геть окупантів!», «Хай живе вільна Україна!», а помер наступного дня у лікарні.
У церемонії вшанування пам’яті патріота на його могилі у Дніпропетровську цього дня зібрались громадські діячі, письменники, краєзнавці. Вони поклали квіти до пам’ятника Василеві Макуху.
Крім того, учасники вшанування пообіцяли, що домагатимуться присвоєння Макухові звання Героя України, а також перейменування однієї з вулиць Дніпропетровська на вулицю Макуха.
«Сьогодні нагадати й такий вислів: «Немає пророка в своїй вітчизні». Бачите, скільки нас сьогодні тут. На жаль, людину, яку знає ввесь світ, тут, у нас в місті, дуже мало хто знає і вшановує», – сказав один із ініціаторів жалобних заходів, краєзнавець Юрій Денисенко.
Василь Макух народився у 1927 році на Львівщині у селянській родині. Юнаком підтримував зв’язок із членами «Просвіти» та ОУН, а під час Другої світової війни вступив до лав УПА, був розвідником. 1946 року під час сутички між упівцями та радянськими військами був поранений і опинився в руках спецслужб. Його засудили на 10 років каторжних робіт, покарання відбував у концтаборах Мордовії та Сибіру.
Після відбуття покарання Макух переїхав до Дніпропетровська.
Наприкінці жовтня 1968 року Василь Макух поїхав на Львівщину відвідати хвору сестру, а звідти – до Києва. Там, на Хрещатику, він вчинив акт самоспалення.
