Багато політиків України дуже рано переконали себе, що в країні вже настав мир, і зайнялися звичними інтригами, стверджує дописувач газети «День». Він наголошує, що встановлення «дня тиші» ні в якому разі не має розхолоджувати українську армію й суспільство. Ніякого виведення російських військ і техніки з України не відбувається. Навпаки, постачання озброєння, бойової техніки та боєприпасів з Росії на Донбас триватиме. А спроби російських регулярних військ узяти під свій суворий контроль розрізнені банди «ополченців» чудово вписуються не стільки в підготовку дієвого припинення вогню, скільки в підготовку нового генерального наступу. Протистояти цій загрозі українська армія може, не лише змінивши вище військове керівництво, а й проводячи чергову хвилю мобілізації й активно готуючи резервістів у навчальних центрах. На цьому наголошується у статті «Розслаблятися не можна».
Обсяг і характер замовлень для військово-промислового комплексу Росії вказують, що вона готується до третьої світової війни, переконує газета «Україна молода». Утім, як зазначає видання, без Києва Москва не зможе здійснити своє переозброєння до 2020-го, на що виділено 20 трильйонів рублів. Росія самотужки не здатна створити щось на кшталт ракети «Південмашу», авіадвигунів запорізької «Мотор-Січі», літаків Антонова. Досі основою російського ядерного щита є міжконтинентальні балістичні ракети РС- 20В «Воєвода», вироблені на «Південмаші», а «Мотор-Січ» випускає до 70 відсотків двигунів до російських гелікоптерів. Якщо Україна перестає співпрацювати з Росією у військовій сфері, Кремль втрачає можливість оновлювати й доглядати свою ядерну зброю. Експерти видання вважають, що дніпропетровські підприємства, а також харківські «Турбоатом» та завод імені О. Малишева і Миколаївський суднобудівний завод є основною ціллю агресії Путіна проти України. Екс-радник Путіна Андрій Ілларіонов стверджує, що сліди серйозної підготовки до широкомасштабної агресії проти України простежуються щонайменше з літа 2003 року. Росії потрібна військово-промислова база для подальших нападів на інші країни.
Про особливості анонсованої прем’єром другої хвилі масштабної приватизації держмайна в Україні пише газета «День». Зокрема, експерти видання переконують, що одну з головних цілей, які переслідує держава, а саме наповнення бюджету, виконати не вдасться. Адже зараз один із найнесприятливіших періодів для проведення приватизації. А за безцінь віддавати немає сенсу. Щодо продажу неефективних підприємств, якими держава не в змозі опікуватися, то нині багато прикладів, коли приватизовані підприємства зараз простоюють, наносячи державі збитки. Конкретні приклади газета наводить в матеріалі «Потрібен «дуже сильний Антимонопольний комітет».
Понад вісім тисяч дітей щороку в Україні поповнюють інтернати. Лише 20 відсотків з них є сиротами, констатує газета «Голос України». У решти – є хтось з батьків, вони позбавлені батьківських прав або віддали дітей на утримання держави через бідність чи неспроможність їх виховувати. Однак, соціалізуватися у суспільстві може лише кожен десятий випускник інтернату. 90 відсотків перебувають у групі ризику. Майже у 40 відсотків із них батьки також виховувалися в інтернатах. Виходить замкнене коло. Про те, як можна його розірвати, йдеться в статті «Хто відчинить двері перед сиротою?».
