«Основний союзник поза НАТО» – міжнародний термін, який звикли вживати задля позначення союзників Сполучених Штатів Америки, що не є членами НАТО.
Відповідний статус вперше з'явився 1989 року. Запровадження подібного статусу у двосторонніх стосунках визначає пріоритетність розвитку стосунків США із цими країнами, у тому числі можливість участі в спільних оборонних ініціативах, можливість проведення спільних досліджень військового характеру, участь у низці обмежених контртерористичних заходів та постачання обмежених видів озброєння. «Слово і Діло» вирішило проаналізувати фінансову історію підтримки між США та їх основними союзниками поза НАТО.
Всі інфографіки
Відповідний статус вперше з'явився 1989 року. Запровадження подібного статусу у двосторонніх стосунках визначає пріоритетність розвитку стосунків США із цими країнами, у тому числі можливість участі в спільних оборонних ініціативах, можливість проведення спільних досліджень військового характеру, участь у низці обмежених контртерористичних заходів та постачання обмежених видів озброєння. «Слово і Діло» вирішило проаналізувати фінансову історію підтримки між США та їх основними союзниками поза НАТО.
Всі інфографіки
