Доступність посилання

ТОП новини

Росія вже хоче відійти від української тематики?


«Марш миру» у Москві, вересень 2014 року
«Марш миру» у Москві, вересень 2014 року

«У контрпропаганді мають бути задіяні не тільки журналісти, а й вся дипломатична мережа країни» – Висоцький

Яна Борщ

Увага російських ЗМІ до подій в Україні послабилась. Про це свідчать результати досліджень громадської організації «Телекритика» під кінець 2014 року. Водночас, на думку видання, Україні не варто відмовлятися від боротьби на інформаційному полі, бо російська військова агресія і далі триває. У парламентському комітеті зі свободи слова зазначають, що вести таку боротьбу повинні не лише журналісти.

Із 45 хвилин на початку року до 15 хвилин на сьогодні скоротилася присутність України у новинах російського федерального телеканалу «Росія-1». Такий висновок роблять оглядачі «Телекритики», які упродовж року моніторили контент російських мас-медіа на предмет пропаганди. Аналогічна тенденція зменшення уваги до України спостерігається і в друкованих ЗМІ Росії.

Діана Дуцик
Діана Дуцик

За словами Діани Дуцик, виконавчого директора громадської організації «Телекритика», російська влада наразі сама стала заручником створеного фейкового інформаційного простору. Зараз Росія має достатньо своїх проблем і хотіла б уже відійти від української тематики, зазначає вона, але їм дуже складно це зробити, бо громадська думка налаштована відповідним чином. Якщо російська влада буде різко міняти свою позицію, вона втрачатиме свої рейтинги. Саме тому спад відбувається дуже поступово.

«Я думаю, що це показник політичних процесів у Росії, і активна пропаганда пов’язана з тим, що російській владі потрібно було пояснити своєму населенню, що відбувається в Криму, а згодом, що відбувається на Сході. І для того, щоб люди повірили, напевно, одного сюжету було б не достатньо. Саме тому відбувалась така активна пропаганда», – говорить Дуцик.

Якісне іномовлення – основний інструмент боротьби з пропагандою

Наталія Лігачова
Наталія Лігачова

Для боротьби з російською пропагандою та для уникнення дезінформації в подальшому Україна повинна створити потужну систему мовлення на закордон, вважає Наталія Лігачова, засновник і голова правління громадської організації «Телекритика».

Завдання країни – щоб якомога правдивіша інформація про події в Україні досягала всіх куточків світу, чого, на жаль, досі немає
Наталія Лігачова

«Завдання країни – щоб якомога правдивіша інформація про події в Україні досягала всіх куточків світу, чого, на жаль, досі немає. І цим має займатися сильне іномовлення, його задатки у нас є. Я не зовсім розумію, чому ми постійно говоримо, що нам потрібно створювати іномовлення, замість того, щоб зміцнити те, що є, і додавати до нього, можливо, якісь потужності того ж БТБ, є УТР, є Ukraine Today, замість цього ми створюємо міністерство, ми замість цього створюємо якусь чиновницьку структуру, а не укріпляємо те, що є. Завдання іномовлення також і в тому, щоб достукатися до жителів Криму, тих, які усвідомлено голосували за Росію», – зазначила вона.

Українці відчувають необхідність зміцнення інформаційної політики і готові підтримати заходи, що посилять інформаційну безпеку, про це свідчить опитування, проведене «Телекритикою». 49% респондентів переконані – в Україні таки потрібно створити якісний контрпропагандистський телевізійний канал для мовлення на закордон. Міністерство інформаційної політики вже пропонувало запустити державне мовлення на закордон на технічній базі телеканалу БТБ. Раніше для іноземного мовлення про Україну був створений приватний телеканал Ukraine Today.

Контрпропаганда лише на мовленнєвих потужностях не буде працювати

Сергій Висоцький
Сергій Висоцький

Контрпропаганда – це заняття не лише для журналістів, вважають у парламентському Комітеті з питань свободи слова.

В контрпропаганді мають бути задіяні не тільки журналісти, а й вся дипломатична мережа країни. У багатьох речах це розвідувальна діяльність і займатися цим повинні профільні державні органи
Сергій Висоцький

Заступник голови комітету, депутат Сергій Висоцький зазначає: «Очевидно, що в контрпропаганді мають бути задіяні не тільки журналісти, а й вся дипломатична мережа країни, яка може аналізувати інформаційний контекст, який складається в кожній країні навколо України, розуміти регіональні особливості і подавати інформацію для кожної групи і верстви населення цієї країни. Якщо ми вибудуємо якусь контрпропаганду просто на мовленнєвих потужностях – на телеканалах, на іномовленні, вона не буде працювати. У багатьох речах це не журналістська, а розвідувальна діяльність і займатися цим повинні профільні державні органи», – говорить він.

На думку депутата, не варто розголошувати деталі щодо здійснення контрпропаганди, інакше вона не буде працювати.

XS
SM
MD
LG