Анна Чуданова, Ірина Стельмах
Успішним, але від того не менш складним для українського кіно вважають оглядачі 2014 рік. Національний кінематограф зібрав нечувану донині кількість міжнародних нагород, але і далі змушений виживати: фінансування з бюджету залишається недостатнім. У Спілці кінематографістів побоюються, що нестача коштів може зупинити процес українського кіновиробництва, відновити який потім буде дуже складно.
Близько 10 повнометражних кінострічок, перший мультфільм незалежної України, кілька десятків нагород на міжнародних кінофестивалях – це неповний перелік здобутків українського кінематографу у 2014 році.
Українське кіно зʼявилося у кінотеатрах і на телебаченні. І хоч інтерес до українських фільмів зростає, голова Держкіно Пилип Іллєнко каже, що ресурсів для його розвитку все ще недостатньо.
«За 2014 рік було скорочено фінансування. Поки що з 57 запланованих сплачено лише близько 25 мільйонів. Це, звичайно, величезна проблема. Більше того ці кошти надійшли невчасно, тому що кінематограф – це сезонне виробництво прив’язане до погоди, до певних виробничих циклів і дуже важливе своєчасне фінансування, тому багато проектів були перенесені на наступний рік або зняті тільки частково», – бідкається він.
Без підтримки держави кіно не буде – Тримбач
Міжнародним проривом цьогоріч стала для України стрічка Мирослава Слабошпицького «Плем’я». Цього року це – єдиний український фільм, який брав участь у конкурсній програмі Каннського кінофестивалю й отримав там аж три нагороди. Крім того, «Племʼя» здобуло так званий «європейський Оскар»: фільм став «відкриттям року» за версією Європейської кіноакадемії.
Ще один кіноздобуток України – стрічка Олеся Саніна «Поводир», рекордсмен за обсягами касових зборів (13,5 мільйонів гривень) серед фільмів українського виробництва. Саме «Поводиря» Україна пропонувала на «Оскар» у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою», щоправда, до шорт-листа престижної кінопремії він так і не потрапив.
Не менш плідним цей рік видався і для документального кіно. Йдеться про проект BABYLON'13, фільм «Майдан» Сергія Лозниці, альманахи «Євромайдан. Чорновий монтаж», «Чорний зошит Майдану», «Pray for Ukraine» та багато інших. Встигли з’явитись фільми і про події у зоні АТО: «Війна за всій рахунок», «Добровольці Божої чоти» та інші.
Така фіксація історичних для країни подій на камеру, якщо навіть і любительську, створила навіть більший суспільний резонанс, аніж професійні зйомки для кінотеатру. Разом з тим, попри нечувані для кінематографу незалежної України успіхи цього року, 2014-й усе-таки запам’ятається неоднозначно.
З одного боку, це рік перемог. Але ми бачимо паралельно, що держава відмовилась в цьому році підтримувати українське кіноСергій Тримбач
«З одного боку, це рік перемог. Але ми бачимо паралельно, що держава відмовилась в цьому році підтримувати українське кіно. Без підтримки держави все-таки кіно не буде розвиватися. Проста аналогія – кінематограф нагадує доменну піч. Її легко зупинити, але щоб її відновити – це потрібен рік роботи потім», – порівнює голова Національної спілки кінематографістів Сергій Тримбач.
За державні кошти можна зняти лише три фільми – Войтенко
Загалом на початку 2014-го уряд запланував на виробництво українського кіно 123 мільйони гривень, та до кінця року ця сума склала 57 мільйонів. На 2015 рік у проекті держбюджету на видатки Держкіно передбачено 75 мільйонів гривень.
Кінокритик Володимир Войтенко називає таке фінансування мізерним. «Виділяють мізерні 75 мільйонів гривень, на що взагалі, я не знаю, ну три повнометражні фільми можна зняти, – наголошує він. – Але річ у тім, що не всі попередні проекти завершені. І ці 75 мільйонів підуть на завершення цих проектів».
«Ми сподівалися, що є притомні культурні депутати, сподівалися на президента, на новий уряд, який розуміє, навіщо кінематограф для національної культури, для держави, для майбутнього країни, наступних поколінь. Та, на жаль, це не підтверджується», – вважає Володимир Войтенко.
300,5 мільйонів гривень – саме стільки потребує українське кіно з державного бюджету. Підрахунки у зверненні до Кабінету міністрів наприкінці грудня оприлюднила ініціативна група кінематографістів. Її учасники також закликають державу нарешті замінити українським масовий російський кінопродукт, яким рясніють українські телеканали.
