Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за поширення завідомо неправдивої інформації стосовно українських військових. Найімовірніше, силовики розслідуватимуть діяльність однієї з волонтерок. У своєму Facebook-пості радник голови СБУ Маркіян Лубківський називає підозрювану «громадянкою С.», але, найімовірніше, це волонтерка Олена Суєтова – саме вона наприкінці грудня повідомляла про те, що українським солдатам у полоні відрізають геніталії. І саме на цей випадок поширення фейку посилається Лубківський.
Радіо Свобода звернулося до радника голови СБУ за коментарем, але той відмовився. Не зв’язалась із нами для спілкування і волонтер.
Повідомлення про кастрацію доволі швидко було спростовано і Міністерством оборони, і самою волонтеркою, і тепер слідство має довести, що інформація мала завідомо неправдивий характер. За словами адвоката Ігоря Голованя, це може бути зроблено різними способами – або свідченнями очевидців, або записом переговорів про те, як готувалося це повідомлення. Втім, він не розуміє ані самої статті, ані того, чому почали займатися саме волонтеркою.
«Стаття передбачає відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху чи інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками. Не бачачи справи, важко коментувати, невідомо які ще матеріали в розпорядженні слідства, – зазначив адвокат. – Але мені іноді доволі дивно спостерігати за діями СБУ, тому що вона бачить небезпеку в таких випадках, але не допитує людей, які досить великий термін проводять у підвалах у терористів».
Директор з правових питань громадської організації «Інтерньюз-Україна» Павло Моісеєв вважає, що інтерес СБУ до розповсюдження такої інформації є цілком зрозумілий. Але він також зазначив, що слідчі мають довести, що волонтерка робила це із спеціальною метою– розповсюдити завідомо неправдиві повідомлення.
«В тих умовах, у яких ми зараз існуємо, шалених інформаційних повідомленнях, СБУ має право перевіряти та проводити слідство. Якщо вони доведуть – окей. Якщо не доведуть чи доведуть із порушеннями, це підстава для звільнення її від відповідальності», – зазначив Моісеєв.
Юрист також нагадав, що наклеп не може стати підставою для кримінальної відповідальності.
Російські колеги СБУ
Увага СБУ до соціальних мереж нагадує про поведінку російських спецслужб – 4 січня ФСБ Росії звинуватила мешканку Єкатеринбурга Катерину Вологженінову у розповсюдженні екстремістських матеріалів у соціальних мережах – громадянка Росії була підписана на кілька українських сторінок, зокрема «Правого сектору».
Я підписана на офіційні сторінки організацій УНСО та «Правий сектор». Мене звинуватили у тому, що я нібито є членом цих організацій
«Мені показали документ, згідно із яким мене звинувачують в екстремістській діяльності та антиросійських настроях, та почали обшук», – розповіла Вологженінова журналістам фонду «Відкрита Росія». За її словами, окремі претензії до неї були за соціальні мережі.
«ВКонтакті» я підписана на офіційні сторінки організацій УНСО та «Правий сектор». Отже, мене звинуватили у тому, що я нібито є членом цих організацій», – заявила російська громадянка.
Наразі слідство по обох справах триває.
Західний досвід
Західні ЗМІ також повідомляють про судові позови та кримінальні провадження через пости у соціальних мережах, але зазвичай вони пов’язані із закликами до насилля, наклепом чи так званим harassment – домаганнями чи образами. Зокрема, прокурори Великої Британії в такому разі діють у кількох випадках: якщо були реальні погрози, якщо інформація має ознаки переслідування або якщо інформація може призвести до порушення судового рішення. Звісно, є відповідальність і за наклеп, але, як повідомляли раніше британські журналісти, станом на 2013 рік лише один політик намагався отримати від користувача соціальних мереж компенсацію за наклеп. Причому інформація, яка образила одного з лордів, мала суто особистий характер.
Втім, в умовах пострадянської правоохоронної системи такі дії правоохоронців традиційно сприймаються як порушення прав людини. У коментарях Лубківському нагадали про найбільш кричущі випадки, на які СБУ слід було б звернути увагу – зокрема, Іловайський котел, вбивства на Майдані та масові вбивства 2 травня в Одесі.
