Росія посилює правила для трудових мігрантів із України

Євгенія Назарець

Федеральна міграційна служба Росії з 2015 року посилює правила перебування в Росії для українських мігрантів. Точніше, громадяни України повинні будуть дотримуватись загальних правил для безвізових мігрантів. Досі для українців у Росії діяв спрощений порядок в’їзду та перебування. Керівництво ФМС обіцяє сприяти лише біженцям і вимушеним переселенцям з України. Решта повинні будуть отримувати трудові патенти, які з 2015 року остаточно замінять дозволи на роботу в Росії.

У 2014 році громадяни України могли просто за внутрішніми паспортами приїхати до Росії і перебувати тут без спеціальної реєстрації на міграційному обліку, влаштовуватися на роботу за бажанням і необхідністю. У 2015 році в Росії вводиться система трудових патентів замість дозволів на роботу, і українцям слід в неї вписатися, як й іншим гастарбайтерам із країн із безвізовим в’їздом на територію Росії.

Настільки істотна зміна в російському міграційному законодавстві набирає чинності на тлі падіння рубля, міжнародних санкцій і практично відкритого конфлікту між Росією та Україною. І все-таки введення трудових патентів – це історія на тему боротьби з тіньовою трудовою міграцією і лише в другу чергу недружній крок стосовно України. Ця історія почала розвиватися два роки тому, коли іноземцям надали право отримувати патент для роботи на фізичних осіб в Росії. Інакше будь-яка спроба найняти в приватному порядку доглядальницю, плиточника, няню чи хатню робітницю, наприклад, з Киргизстану чи Таджикистану, практично не мала шансу стати легальною за розумні гроші. Дозволи на роботу раніше були потрібні для найму до юридичних осіб. Із 2015 року і для роботи «на фірму», і для індивідуального підприємництва в Росії приїжджому достатньо буде отримати патент. Такий порядок поширюється на громадян країн, із якими у Росії угоди про безвізовий в’їзд, а тепер і на українців, які в Росії раніше були позбавлені міграційних формальностей.

«Умови патенту більш сприятливі, ніж колишня система дозволів на роботу»

Якщо для українців патенти – істотне ускладнення, то для тих, хто проходив процедуру отримання дозволу на роботу, система патентів істотно полегшує процес легалізації в Росії, пояснює глава інтеграційного центру «Міграція і закон» Говхар Джураєва.

«Ми дуже довго домагалися поширення патентів і на роботу у юридичних осіб. Дуже багато людей змогли легалізуватися через патенти першої категорії, які видавалися для роботи на фізичних осіб. Але коли власників таких патентів ловили на робочому місці, наприклад, як індивідуального підприємця, вони потрапляли під санкції. Ми хотіли опустити цю абсолютно божевільну грошову планку, яка встановилася для отримання дозволу на роботу. Ціна дозволу на роботу добиралася вже до 50 тисяч рублів за державною ціною близько 5000. Тому ми дуже зраділи введенню патентів, з ними люди можуть спробувати легально знайти роботу», – говорить вона.

Говхар Джураєва каже, що питання ціни стало чи не головним і щодо патентів. Досі триває суперечка правозахисників і влади про те, наскільки дорого повинен коштувати патент у Москві та інших регіонах.

– Наскільки я знаю, в Москві приблизно 4500 рублів на місяць треба буде платити, щоб працювати. Але додається ще добровільно-примусове медичне страхування. Тестування з російської мови, історії, права – це теж витрати. У мене відчуття, що в підсумку буде набігати дуже висока ціна з одних тільки платежів офіційним структурам: вчителям, які будуть тестувати, страхувальникам, які отримають гроші вперед, не важливо, захворіє мігрант чи ні. Помітний несвоєчасний, як я його називаю, підхід до цих питань в умовах зміни економічної ситуації в Росії, пов’язаної з санкціями, з падінням рубля і ще багатьма іншими факторами. Тому ми просимо зробити перехід до патентної системи не революційним, а еволюційним. Щоб російська влада не відразу жорстко поводилися з тими трудовими мігрантами, у яких на той момент не виявилося коштів для проходження тесту.

Ми підтримали ідею про те, що регіони зможуть встановлювати свою, а не московську ціну на тестування і страхування. Ця ідея не дуже подобається тим, хто буде тестувати в Москві, вони хочуть уніфікувати процес. Є дуже багато проблем, пов’язаних з тим, чи осилять мігранти цю нову фінансову планку, хоча умови патенту, безсумнівно, більш сприятливі, ніж колишня система дозволів на роботу.

– А чому Ви припускаєте, що система трудових патентів виключає посередників, які роздувають ціну?

– Починають будуватися центри для мігрантів. Звернувшись туди, людина не буде стояти багато днів у чергах, як досі стояла. А якщо не могла, то посередники починали неймовірно піднімати ціну. А ці нові центри все-таки будуть працювати в рамках офіційних вимог. Звісно, там теж будуть посередники, якщо буде величезна черга. Але вже помітно, як лави цих посередників рідшають. Я, наприклад, добиваюся, щоб громадським організаціям національного спрямування, особливо з країн-донорів робочої сили, законодавчо заборонили займатися комерційною діяльністю, а конкретно комерційним обслуговуванням інтересів мігрантів. Ці організації трансформувалися в тіньові структури, які під ширмою НУО (неурядових організацій), національних громад займаються нібито дуже хорошими речами, а насправді тільки роблять на мігрантах гроші і живуть розкошуючи, як мільйонери. Хоча, звичайно, є й нормальні громади. Але приїжджому мігранту часом важко самому відразу розібратися, хто є хто.

Впорядкування міграції завжди буде важким процесом. Є й «акули бізнесу», які набирають людей на роботу і потім «кидають» їх. А ці покинуті працівники стають проблемою для Росії.

«Влаштуватися на роботу навіть за наявності патенту може бути ризиковано»

За словами Говхар Джураєвої, мігрантські спільноти та правозахисні організації кілька років боролися за скасування міграційних квот, посилаючись на європейський досвід, який також показав неефективність контролю міграційних процесів за допомогою цього механізму – він призводить лише до розквіту тіньової міграції. Введення трудових патентів сприймалося як альтернатива квотуванню, але, по суті, квоти залишилися, пояснює юрист фонду «Міграція і закон» Анара Бейшеева.

– Міграційні квоти формально скасували, але насправді кожен регіон має право вибирати лише певну кількість мігрантів для роботи. Це буде регулюватися всередині кожного регіону. Понад цей ліміт не можна випускати патентів.

– Чим же тоді патенти кращі?

– Патентна система простіша. Оформивши дозвіл на роботу, людина повинна була його продовжувати, проходячи процедуру реєстрації на міграційний облік по кілька разів. Технічно це дуже складно зробити для мігрантів – потрібно вистояти в черзі, чекати, коли все оформлять... З дозволом на роботу людина ставала на міграційний облік за місцем, де вона повинна була і проживати. Якщо вона у цьому місці не проживала, то її видворяли за це. Патентна система цього не передбачає. Мігранти стають на міграційний облік один раз, приїжджаючи, оформляють для себе патент, при цьому здають відбитки пальців. Далі міграційний облік більше проходити не потрібно, можна жити на зйомних квартирах, змінювати їх у разі потреби, оскільки отримання патенту не пов’язане з «прив’язкою» до певної адреси. Це важливо, оскільки проблеми з житлом трапляються часто, тому люди часто не можуть весь час на одному місці залишатися жити.

Юрист Анара Бейшеева також каже, що задовго до 2015-го помітно збільшилася кількість дзвінків з країн-постачальників робочої сили з питаннями про те, як можна отримати патент на роботу в Росії. Не на всі з цих питань наразі є відповіді. За відчуттями Анар Бейшеєвої, спроба влаштуватися на роботу в Росії навіть за наявності патенту може виявитися ризикованою, якщо чиновники в Росії і країнах-постачальниках робочої сили не розроблять систему інформування про наявність робочих місць і організованого рекрутингу.

«Згідно з новим законодавством людина, яка отримала патент, протягом місяця повинна буде надати ФМС Росії трудовий договір – показавши, що вона з цим патентом працевлаштувалася. Виходить ризиковано, – зауважує юрист. – Якщо людина протягом місяця не влаштується, що буде з її патентом – анулюється він чи, може, його видадуть за іншою спеціальністю? Як це буде працювати, я поки відповіді не маю. У патент для роботи за наймом у юридичних осіб буде вписана професія, спеціальність, за якою повинен працювати володар патенту, підтвердивши для цього свою кваліфікацію. Роботодавці обирають і наймають фахівців. Уряди країн-постачальників робочої сили хочуть проводити організований набір працівників для Росії. Потенційні місця роботи попередньо будуть підбирати ще в цих країнах. Напевно, наразі не організовують це все, але справа до цього йде. Коли ця система запрацює, будуть укладені домовленості з конкретними роботодавцями. Наприклад, набирати робітників на завод в Липецькій області будуть, виходячи з отриманої інформації про те, скільки там потрібно працівників, якої кваліфікації. Як це робилося в радянські роки».

«Система трудових патентів не призвела до скасування міграційної корупції»

Для того щоб отримати патент на роботу в Росії, іноземцю необхідно буде не тільки придбати медичну страховку, заплатити власне за сам патент, здати аналізи на ВІЛ, але також пройти тестування на знання правових аспектів життя в Росії, російської мови, історії Росії. Наприкінці 2014-го комісія з питань міграції Ради з прав людини при президентові Росії в черговий раз повернулася до цієї теми. Голова комісії Євген Бобров нагадав, що спроби застосувати закон, що зобов’язує іноземних працівників знати історію і російську мову, мають стосунок не тільки до трудових патентів.

«Внесено поправки до законодавства. Тепер від всіх іноземців вимагають знання російської мови, основ права та історії. Ми торік направляли свій висновок щодо цього законопроекту. Якщо коротко, він про те, що російську мову знати потрібно, а от з основами права та історії все далеко не так просто, як здається. Після цього Рада Федерації законопроект відхилила. Була створена погоджувальна комісія в Держдумі, і Держдума закон все-таки ухвалила у квітні. Але й на тому етапі ми у депутатів запитували – яке значення для трудового мігранта має те, чи скасоване в Росії кріпосне право? Він щодня спускається з 15-го поверху, де кладе плитку, і бачить, що кріпосне право не скасоване. Краще б боролися з новим «кріпосним правом», а не пред’являли свідомо нездійсненні вимоги. Ми з одним з членів Ради відвідали Краснодар, подивилися, як проходить тестування цих трудових мігрантів на знання основ російської мови, історії, культури. Один з тестів з російської мови звучить так: «Росія за точністю прогнозу погоди в світі займає 1-е, 2-е, 10-е або 30-е місце?». Я не розумію, який стосунок це має до російської мови, і в чому сенс цього тесту? Міносвіти слід було б більш детально це опрацювати, інакше все перетвориться на корупцію. Приїжджі, будучи не в змозі здати подібні тести, опиняться в тіні, і ми отримаємо нелегалів, ще більший розгул тіньової міграції», – говорить він.

Правозахисник і юрист Євген Бобров також вважає систему трудових патентів більш вдалою і прийнятною для легалізації трудової міграції, ніж все, що було в Росії колись. Півтора мільярда рублів отримав від продажу патентів в 2014 році бюджет Московської області. І це були тільки патенти для роботи на фізичних осіб. Із 2015 року ця стаття доходів могла б збільшитися, якби розумна цінова політика щодо продажу патентів поєднувалася з якісною інформаційною кампанією проти незаконної міграції, говорить Євген Бобров.

«Квота на видачу патентів, на жаль, зберігається. Ми проти цього. За минулі роки можна було відрегулювати механізм залучення іноземної робочої сили за допомогою методів економічного стимулювання, а не адмініструваня. Якщо люди їдуть до Москви – нехай їдуть. Треба навпаки розвивати будівництво орендного житла, кластери економічного розвитку. Інформувати про це мігрантів, щоб вони їхали туди, де є умови і робота. Наприклад, дуже багато мігрантів їде на виробництво до Калузької області. Тому воно так добре там розвивається, одне з лідируючих місць в Росії займає за темпами».

За словами Євгена Боброва, універсальним засобом контролю міграційних процесів залишається візовий режим. Однак сьогодні це не тільки політичне питання, а й проблема корупції, як у країнах-постачальниках робочої сили, так і в Росії. Введена з 2015 року в Росії система трудових патентів за всієї своєї перспективності може з самого початку не виправдати надій усіх сторін. Як з’ясовується, вона фактично не призвела до скасування корупційного механізму міграційних квот. При цьому прибутковість торгівлі патентами залишається під великим питанням ще й тому, що гастарбайтери, незалежно від інших факторів, масово залишають Росію через невигідний курс рубля щодо долара.

Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода