Юрій Жигалкін, Євгенія Назарець
Майже семивідсотковий зліт цін на нафту у вівторок викликав суперечливі коментарі на Уолл-стріт про його причини та про те, чи підведена риска під періодом падіння нафтових цін. Впливове американське видання поширило інформацію про те, що Росія може добитися зростання нафтових котирувань дипломатичними методами в обхід економічних реалій.
Чотириденний стрибок цін, під час якого нафта подорожчала майже на 20 відсотків, був настільки ж несподіваним для ринкових гравців, як і невпинне семимісячне падіння, нижню межу якого передбачити не може ніхто. Тепер, заднім числом, не маючи, судячи з усього, жодних чітких уявлень про те, що стало поштовхом для цього цінового стрибка, аналітики почали міркувати, чому так відбувається.
У вівторок в кількох впливових виданнях з'явилися статті про те, що найбільш різке за шість років подорожчання нафти свідчить про те, що інвестори почали передчувати можливе падіння виробництва нафти в результаті згортання інвестиційних проектів та зменшення видобутку нафти за рахунок більш витратних нафтових родовищ. Це лише передчуття. Згідно з офіційними даними, головні світові виробники продовжують викидати нафту на ринки в повному обсязі, і її запаси в американських сховищах зараз найвищі за вісімдесят чотири роки.
Проте журнал «Foreign Policy» називає «найбільш красномовним показником» зміни ситуації відомості про консервацію бурових вишок. З кінця минулого року була припинена робота на 94 нафтових вишках. Незважаючи на те що це дуже невеликий відсоток від їх загального числа (а їх понад півтори тисячі), ринкові гравці, пише журнал, вбачають у цьому початок процесу «вільного падіння» виробництва і «вжахнулись», усвідомивши це.
Газета «The Wall Street Journal» додає до цієї картини ще кілька штрихів. У вівторок один з найбільших світових виробників нафти компанія «Брітіш Петролеум» (BP) услід за іншими нафтовими концернами оголосила про зниження фінансування нових проектів та відмову від частини запланованих інвестицій. Четвертий квартал минулого року став збитковим для компанії через різке падіння цін нафти. Страйк на кількох нафтопереробних заводах в Сполучених Штатах Америки призвів до невеликого подорожчання бензину, що також надихнуло трейдерів, які зачекалися бодай якихось приводів для скуповування контрактів на придбання нафти.
Але багато аналітиків не поспішають оголошувати чотириденний підйом нафтових цін точкою відліку нової цінової тенденції. Перевиробництво і перевищення пропозиції над попитом є для них домінуючим фактором на нафтовому ринку протягом декількох ісяців. Про це говорив в інтерв'ю телеканалу «Bloomberg» аналітик «Barclays Bank» Машвін Манеш: «Ринки зараз намагаються визначити, який рівень цін є найбільш збалансованим. Тобто яка вартість нафти буде стимулювати помірне зростання виробництва нафти. Тенденція надлишку нафти, на наш погляд, буде домінувати до 2016-2017 року, поки не дадуть про себе знати результати скасування проектів з видобутку нафти. Ми не виключаємо падіння ціни цього року до 30 доларів за барель. Наш середньорічний прогноз – 40 доларів. Ми не очікуємо різкого підйому цін, тому що світові запаси видобутої нафти досить великі».
Трейдери пояснюють ривок цін в основному чисто технічними короткостроковими факторами. Ось що говорить в інтерв'ю «Foxnews» Скотт Шелладі з фінансової фірми «Bull Reef»: «Я думаю, що те, що відбувається зараз можна пояснити тим, що ті, хто скупив нафтові контракти по 50 доларів за барель, граючи на пониження, з розрахунку на падіння цін до 35 доларів, побачивши підйом, злякалися і почали виходити з гри з втратами, тим самим зміцнюючи висхідну тенденцію. Разом з тим макроекономічна ситуація не змінилася, і припускаю, що ціна нафти ще впаде до сорока доларів, і лише потім повернеться до рівня, близького до нинішнього».
Прогноз нафтових цін може стати вкрай складним заняттям через принципово нову ситуацію, що створилася в результаті буму індустрії шельфової нафти і газу в Сполучених Штатах Америки. Технології розробки шельфу дозволяють виробникам дуже чуйно реагувати на зміну кон'юнктури. Наприклад, традиційну бурову вишку вкрай важко законсервувати і в майбутньому відновити виробництво, що змушує видобувачів «качати» нафту часом навіть собі у збиток. Шельфові свердловини легко перекриваються, а потім повертаються в стрій за зміни цінової ситуації. Вартість шельфового буріння різко падає, і за будь-якого відчутного стрибка ціни нафти видобувачі будуть здатні швидко відновити і розширити виробництво, що, як пише журнал «Foreign Policy», піднімає перед індустрією питання: якою буде реакція виробників на поведінку ринків, які передчувають підйом цін на нафту? Чи відповідатимуть вони на ці передчуття різким підйомом виробництва, що викличе нове падіння цін? Так чи інакше, непочаті, такі, що знаходяться під рукою, резерви шельфової нафти найближчими роками, швидше за все, гарантують мир від зльоту цін до ста доларів за барель.
Але вчорашня публікація в «The New York Times» наштовхує на думку про те, що прогнозувати нафтові ціни слід не тільки в залежності від економічних показників. Стаття називається «Саудівська нафта як важіль, щоб позбавити Асада російської підтримки». Газета пише з посиланням на неназваного саудівського дипломата, що влада Саудівської Аравії вважає, ніби може змусити Володимира Путіна припинити підтримку сирійського президента Башара Асада в обмін на обіцянку Ер-Ріяда використовувати своє домінування на нафтовому ринку, щоб зменшити загальні обсяги поставок і, як наслідок, викликати зростання цін на нафту.
Сама можливість подібного торгу з Путіним обгрунтована в публікації тим, що «уряд Росії не оговтався від різкого падіння цін на нафту». Але з Росії негайно полетіли рішучі спростування. Інформацію «The New York Times» про переговори щодо зниження видобутку нафти Саудівською Аравією в обмін на відмову Москви від підтримки президента Сирії Башара Асада назвав «качкою» голова комітету з міжнародних справ Держдуми Олексій Пушков.
«Обговорювалися питання щодо нафти, ціноутворення, координація діяльностей країн-членів ОПЕК і не членів ОПЕК. Переговори були позитивними і конструктивними. Жодного сирійського виміру в цих переговорах не було», – повідомив подробиці Олексій Пушков.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
