Доступність посилання

ТОП новини

«ДНР» і «ЛНР» перетворяться на Сомалі? (Огляд преси)


Конфлікт може бути заморожений на п'ять років, за які Україні повинна реформувати економіку

Якщо навіть припустити, що через якісь невідомі дивні обставини Володимир Путін припинить свій наступ і почне відводити важкі озброєння від лінії розмежування, то з гострої фази «гарячої» війни Україна відразу потрапляє в наступну – економічну, констатує «Дзеркало тижня». Йдеться про взяту Україною на себе відповідальність за утримання окупованих територій, яких вона зовсім не контролює політично. Також варто пам’ятати про ментальний, енергетичний, політичний відрив окупованих територій від України. Видання наголошує, що реальний відрив цих територій відбувся. І Україні не до снаги взяти на себе такий завеликий економічний тягар. Як би боляче й соромно не було. Особливо перед тими, хто там досі живе з Україною в серці. Докладніше з проблемою видання знайомить в статті «Утримання «ДНР» і «ЛНР»: ціна питання».

Про те, як зсередини виглядає устрій невизнаних збройних формувань «ДНР» і «ЛНР», із якими офіційному Києву, можливо, доведеться жити в одній державі розповідає тижневик «Новое время». Видання пише, що на повторну соціалізацію жителів Донбасу підуть роки. Там безліч скривджених, зомбованих людей, яким дуже довго доведеться доводити, що біле – це біле, а чорне – це чорне. Втім, найбільш реальний варіант розвитку подій – зрив мирних домовленостей, переконаний експерт видання. А тому Україні можна не поспішати вчитися співіснуванню з органами влади сепаратистських угруповань. Захід може вирішити, що найкращий варіант – це замороження конфлікту, супроводжуване будівництвом стіни і оборонних споруд навколо окупованої зони. Експерт газети вважає, що конфлікт може бути заморожений на строк до п'яти років, за які Україна повинна реформувати економіку, показати зростання ВВП. А «ДНР»-«ЛНР» перетворяться в Сомалі. Росія втратить до них інтерес, і через років п'ять українська армія поверне території назад. Це найбажаніший для України варіант, зазначає політолог.

У підписаних у Мінську документах забагато суперечливих формулювань, що допускають різні тлумачення, констатує «Український тиждень». У них безліч взаємозалежних зобов’язань, які дозволяють кожній зі сторін їх ігнорувати, коли це їй вигідно, посилаючись на незадовільне виконання інших пунктів угоди. На Київ накладено низку зобов’язань щодо термінів реалізації. Водночас найважливіші зобов’язання Москви й сепаратистів (відновлення українського контролю над кордоном та виведення військ) або ж мають бути реалізовані після решти пунктів, або й узагалі бачаться невизначеними. Тут варто звернутись до світового досвіду, пропонує видання. Так, в історії ХХ століття є повчальний приклад, який міг би бути використаний для стабілізації ситуації в Україні. Йдеться про сценарій виходу із Карибської кризи, коли в обмін на певні гарантії нерозміщення наступальної зброї в «підчерев’ї» США – на Кубі – Вашингтон усе-таки погодився визнати, що ця країна залишиться у сфері цілковитого політичного й економічного впливу СРСР. Так само сьогодні – якщо не Путіна, то його більш помірковане оточення можна й потрібно змусити визнати, що Київ має право на вступ до НАТО чи іншого стратегічного військового альянсу з Вашингтоном, не кажучи вже про набуття членства у ЄС, і залишитися в західній орбіті. Однак, натомість можуть бути надані гарантії нерозміщення в Україні ядерної зброї чи, скажімо, американської системи ПРО. У будь-якому разі в середньостроковій перспективі ефективно зупинити експансію Кремля можна лише завдяки суворій позиції, а робити це так чи так доведеться, бо Москва сама не зупиниться ані в Україні, ані в Латвії чи Естонії, ані навіть у Польщі чи на Балканах.

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG