Після підписання Мінських угод не відбулося ніякого припинення вогню. Навпаки, стало очевидно, що проросійські сили використовували Мінські переговори для того, щоб провести фінальний наступ проти українських солдатів в Дебальцеві. Бойовики та окупанти старалися, щоб було якомога більше жертв. Українських солдатів атакували під час відступу. При цьому вони не могли відповідати через режим припинення вогню. Цей відступ бул тотальним хаосом, стверджує експерт газети «Факти».
Не зважаючи на жодні домовленості, Росія продовжує «гібридну» війну з Україною на Донбасі. Не дивно, що Володимир Путін в останньому інтерв’ю висловив сподівання, що відкритої війни України та Росії не буде, адже його цілком влаштовує війна прихована, констатує газета «Україна молода». За інформацією журналістів, зараз бойовики активно перекидають техніку та живу силу ближче до лінії розмежування у Маріупольському напрямку. І при цьому стверджують, що відводять важку техніку.
Генпрокуратура у співпраці з МВС та СБУ затримала ще двох бійців, підозрюваних в участі у масових убивствах рік тому на Майдані. Як інформує газета «Україна молода», силовики вже встановили всіх екс-«беркутівців», причетних до розстрілів. Однак, експертів і журналістів насторожує, що про підозри і затримання говорять надто відкрито, адже це може слугувати сигналом для винних про небезпеку. Заголовок статті «Винні знайдені. Але не затримані».
Наказом міністра оборони України затверджено порядок та умови виплати винагород за виконання окремих завдань під час АТО. Так, наприклад, за успішне виконання завдання зі знищення (захоплення) реактивної системи залпового вогню військовослужбовцям виплачується сума у розмірі – 60 тисяч 900 гривень, танка, наземної артилерії, бойового вертольота – 48 тисяч 720 гривень тощо. Підтвердженням успішного виконання завдання зі знищення техніки є: журнал бойових дій; підсумкове бойове донесення командира підрозділу, який за результатом візуального спостереження підтверджує знищення техніки. За успішне виконання бойового завдання також виплачується додаткова винагорода на різні підрозділи військ. Однак, як зазначає газета «Голос України», суттєвим недоліком наказу є надання командиру можливості визначати внесок кожного з учасників бойового завдання, що впливає на призначення виплат. Чи не вплине суб'єктивна оцінка, можливо, особиста неприязнь командира до бійця – на розподіл коштів? Також, як наголошує далі газета, важливим є, наприклад, не кількість знищених танків, а результативність бойових операцій. І тут постає питання: чи можна вважати успішним бойове завдання, якщо поряд з десятком знищених танків командир втратив кілька бійців? І чи не призведе надання штабу АТО повноважень щодо розпорядження бюджетними коштами до утворення корупційних схем? Докладніше про це йдеться у статті «Винагорода учасникам АТО: корупційна схема чи додаткова мотивація?».
