Брюссель – Європейська комісія намагатиметься з’ясувати, чи варто далі підтримувати та розвивати Європейську політику сусідства (ЄПС). При цьому Єврокомісія залишається відкритою для тіснішої співпраці з Росією, що випливає з проекту документа, з яким вдалося ознайомитися Радіо Свобода.
Документ під назвою «На шляху до нової політики сусідства» обговорюватимуть в рамках консультацій між очільницею дипломатії ЄС Федерікою Моґеріні та єврокомісаром з питань Європейської політики сусідства Йоганнесом Ганом, які розпочнуться 4 березня. Їхнім предметом буде реформа ЄПС. За підсумками цих консультацій мали б бути розроблені конкретні пропозиції оновлення цієї політики відповідно до нових реалій.
ЄПС була започаткована у 2003 році задля тіснішої співпраці між Євросоюзом та 16 країнами-сусідами в Східній Європі, Північній Африці та на Близькому Сході, які не підпадають під дію політики ЄС із розширення. ЄПС охоплює шість пострадянських країн: Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.
Документ містить оцінки того, як ЄПС працювала до цього та пропозиції, що варто робити далі. Перше питання, яке він порушує: чи варто, взагалі, зберігати цю політику ЄС? Гіпотетично така поставновка питання мала б викликати спротив та занепокоєння в Україні, Молдові та Грузії.
Прагнення збільшити присутність Росії
Найбільше занепокоєння у східних сусідів Євросоюзу мало б викликати те, що в документі простежується прагнення збільшити присутність Росії, хоч вона й не бере участі в ЄПС.
І хоча Росія не завжди там згадується напряму, приміром, у тексті є такий пасаж: «Деякі партнери, які наразі не охоплені ЄПС, мали б тісніше залучатися до співпраці».
У проекті цього документа є також кілька пунктів, які прямо вказують на можливість більшого залучення Росії до реалізації ЄПС, ніж раніше. До прикладу: «нинішнє географічне охоплення» має бути збережене та «чи не мала б ЄПС запропонувати гнучкіші шляхи співпраці з сусідами сусідів?» А ось інше формулювання: «Яким чином ЄС у рамках ЄПС може підтримати своїх сусідів у взаємодії з їхніми сусідами», та «що потрібно зробити, щоб забезпечити кращу взаємоузгодженість між ЄПС та відносинами ЄС із Росією й іншими партнерами в Центральній Азії?»
Попри те, що в останні дні вдалося домогтися хиткого перемир’я, немає жодної гарантії, що відносини ЄС із Росією покращаться в найближчому майбутньому.
Позитиви для тих, хто хоче увійти до ЄС
Водночас, текст цього документа має позитивні аспекти для країн, які прагнуть одного дня приєднатися до Євросоюзу, а сьогодні спираються на угоди про асоціацію. Найбільш обнадійливим є таке формулювання: «Чи мав би ЄС поступово вивчити нові, глибші формати співпраці, аби відповісти на прагнення та вибір тих, хто не розглядає угоди про асоціації як фінальну стадію політичної асоціації та економічної інтеграції».
Європейська комісія також вказує на можливість відігравати в майбутньому більшу роль у вирішенні заморожених конфліктів, як-от: Придністров’я, Південна Осетія та Абхазія. У документі мовиться: «Має бути також взято до уваги, яким чином ЄС має якнайкраще реагувати на кризи та конфлікті ситуації, включно із замороженими конфліктами, враховуючи фактори впливу та тиску на наших партнерів, що визначають їхні політичні позиції, зокрема стосовно ЄС».
У документі можна знайти пряме посилання на російську зовнішню політику: «На сході щодалі більші загрози постають перед певними країнами «Східного партнерства»: починаючи від кризи в Грузії в 2008 році і закінчуючи нинішнім конфліктом в Україні, вони обумовлені наступальною російською зовнішньою політикою, яка призвела також до посилення суперечностей між Росією та ЄС».
