Доступність посилання

ТОП новини

Донеччанка не поїхала за пенсією, бо немає на кого залишити собаку


Донеччанка не поїхала за пенсією, бо немає на кого залишити собаку
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:15 0:00

Пенсіонерка з Донецька через обстріли жебракує без житла и без соціальної підтримки

Війна прийшла в життя звичайної донецької пенсіонерки Людмили ще 28 травня минулого року – її чоловік був убитий за нез’ясованих обставин під час перших перестрілок за Донецький аеропорт. А в лютому 2015 року в її квартиру в Путилівському районі влетіло два запалювальних набої. Згоріло все майно, навіть документи сина, який незадовго до цього поїхав на заробітки в Росію.

«У мене залишився тільки зимовий одяг, в якому я була в той момент у бомбосховищі», – розповідає вона.

Допомогла донеччанці колишня сусідка – взяла пожити до себе в кімнату в гуртожиток. Пенсію жінка не отримувала з вересня, тільки в грудні їй видали тисячу гривень від угруповання «ДНР».

«Я не їздила, ще не оформляла українську пенсію, адже у мене собака – ну як я її кину? – каже Людмила. – У гуртожитку залишити ні з ким, а з таксою в автобус не пустять».

Виживає жінка завдяки безкоштовним обідам, які організували для таких бездомних, як вона.

Однак, дієта, пропонована в безкоштовних їдальнях, не зовсім підходить для хворої на цукровий діабет. Тому Людмила змушена часто пропускати вживання їжі. Практично всі заощаджені кошти йдуть на необхідні ліки, які в окупованому місті дуже складно роздобути.

Людмила все ще сподівається отримати хоч якусь допомогу від так званої місцевої «влади». Але лідери бойовиків відмовляються приймати постраждалих в результаті боїв.

«До Захарченка не підступитися і не записатися, – скаржиться пенсіонерка. – Люди скільки не ходять – «нема його».

І все ж Людмила не втрачає надії і вірить, що коли-небудь їй і її сину виділять гроші на відновлення житла.

«Нехай хоч тимчасове житло дадуть, адже в Донецьку зараз багато порожніх квартир», – каже вона.

Розраховує пенсіонерка і на допомогу волонтерів – чула про те, що небайдужі десь дістають для жертв війни будматеріали і навіть беруть участь у ремонтах.

«Я готова ходити голодною, аби мені хату зробили, – зауважує вона. – Буду спати на підлозі, тільки б померти у своєму будинку».

Дивитись коментарі (2)

Залиште свій коментар (він буде опублікований після модерації):

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG