У заявах влади все частіше лунає теза про можливе силове вирішення «питання про Донбас». Тижневик «Коментарі» розбирався – чим спричинена така зміна риторики, хто в цьому зацікавлений і які це матиме наслідки. Видання нарахувало кілька версій причин подібної риторики, серед них – прагнення збільшити популярність серед бійців АТО, насамперед добровольців. Саме там зріє невдоволення і Мінськими угодами, і політикою держави у сфері безпеки та оборони. На початок липня в центрі Києва заплановано масову акцію незадоволених «мінським перемир’ям». При цьому кадрові перестановки на вищому рівні ніяк не позначилися на Генштабі, який несе пряму відповідальність і за «котли», і за незадовільне постачання військ. У таких умовах умовно мілітаристська риторика нагадує «медяник» для фронтовиків. Утім, рішуча риторика навряд чи загрожує реалістичністю «силового вирішення», переконує видання. Простіше кажучи, йде політична гра на нервах. Гра, яка не скоротить кількість втрат і, в підсумку, кількість розчарованих у подібній політиці. Заголовок статті – «Українців спокушають порохом у порохівницях»».
Очищення СБУ від агентів Москви, а конкретніше – Луб'янки, було і залишається найважливішою невиконаною роботою держави з перших днів незалежності, переконує тижневик «Новое время». Наскільки важливо розірвати ці зв'язки, підтверджує не тільки історія Путіна. Всі роки формальної незалежності українська спецслужба виглядала російської тінню. В останні пару років це помітили всі. Якщо анексію Криму можна було пояснити управлінським колапсом після стрімкої втечі Віктора Януковича, то захоплення Донецька і Луганська показали, що Служба безпеки України – не зовсім України. Особливо страшно ця біда проявилася в Луганську, де при фактичному сприянні начальника облуправління СБУ невелика група бойовиків захопила великий склад стрілецької зброї з будівлею служби на додачу. Крім очищення від агентів КДБ-ФСБ, ще одне важливе завдання, яке повинен вирішити новий керівник СБУ, – це реорганізація управлінь, відповідальних за боротьбу з корупцією. Оскільки реальної роботи в цьому напрямку там не спостерігається.
Про невтішні результати роботи СБУ пише і тижневик «Фокус». Видання згадує, що восени 1991-го КДБ УРСР був просто перейменований у Службу національної безпеки України. Згодом слово «національний» з назви як би випадково, але цілком символічно випало. Хоча, як переконує дописувач тижневика, з назви «Служба безпеки України» можна сміливо викинути слова «безпека» і «Україна». Оскільки упродовж 24 років вона займалася чим завгодно, крім забезпечення безпеки держави. Про це, а також про найгучніші скандали, відставки і призначення, йдеться в останньому числі тижневика «Фокус».